понеділок, 25 березня 2024 р.

#тижденьчитання2024

 

       Завершився Національний тиждень читання 2024

 

Наприкінці  Тижня  читання 2024  до поетичного челенджу приєдналися  учні 5-го класу.



Національний тиждень поезії від користувача Lubov Mazyrenko

пʼятницю, 22 березня 2024 р.

Тиждень поезії

 Бібліотечний квест

Поезія… Таке, здавалося б, просте слово в сучасному світі. Але цілий рушій, що здатен розпалити не одне крижане серце.

   Ми перейшли межу нового тисячоліття – часу потужних інформаційних ресурсів і технологічного прогресу. Сьогодні телебачення та Інтернет увійшли практично в усі сфери життя. І люди почали забувати про естетичні цінності й духовний розвиток. Вже не потрібні книги, не потрібні письменники. На жаль, часто доводиться чути: навіщо оті вірші?

   Поезія–  це важлива частина життя. Це не просто слово. Це те, що розпалює вогник у душі, змушує сміятися, плакати, насолоджуватись прекрасним. Ви тільки подумайте, скільки естетичних рядків нам подарували неперевершені поети. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка –  українські титани, які словом, ніби ділом, стукали в кожні двері, в кожну душу. 

четвер, 21 березня 2024 р.

21 березня - Всесвітній день поезії

 

21 БЕРЕЗНЯ -  ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ


ЩО ЦЕ ЗА ДЕНЬ?

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.

ПОЕЗІЯ УКРАЇНИ

В Україні був поширений особливий національний поетичний жанр — думи, тобто епічні та ліричні поеми, які речитативом виконувалися під акомпанемент бандури чи кобзи.

 Але справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання.  Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.

 В кінці XIX – на початку XX століття виникли нові поетичні течії — символізм, футуризм, акмеїзм, імажинізм. Представниками цих течій є відомі поети — французи Рембо, Верлен, Бодлер; росіяни Бальмонт, Блок, Брюсов, Гумільов, Мандельштам, Ахматова, Єсенін та багато інших. Україна в цей час збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.

 Перша половина XX століття подарувала Україні творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. Попри жорсткі рамки державної цензури цим поетам вдавалося писати вірші, які не втрачають актуальності досі.

 1960-ті роки отримали назву «епохи шістдесятників» — молодих натхненних людей, зокрема, поетів, які вкладали в свої вірші передову громадянську та національну позицію. Творчість поетів-українців тієї доби — Василя Стуса, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Ліни Костенко багато в чому залишається актуальною і зараз.

 Сучасна українська поезія, заснована на вікових традиціях, водночас стала більш глобалізованою.  Поети, які належать до різних поколінь, надають багато уваги не тільки національним, а й  загальнолюдським проблемам. Серед найвідоміших сучасних українських поетів —  Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Любка.

 З найдавніших часів і донині поезія залишається  живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.

У  всесвітній день поезії управління освіти Первомайської міської ради організувало чудовий захід в Арт-Хабі Вінграновського. Назустріч прийшли цінителі поезії та початківці.  Вірші читали: Наталія Терещенко, Ірина Відмиш, Катерина Пасічник, Олена Гонтар, Ольга Островська та учениці ліцею "Ерудит" Мамедова Софія та Первомайської гімназії №10.


       Пропонуємо вам відгадати автора поезії по строках віршів.

вівторок, 19 березня 2024 р.

                          Національний тиждень читання 2024 триває...

       

  До Поетичного Челенджу долучилися учні 3 класу, які з задоволенням прочитали свої улюблені вірші про рідний дім, край та Україну.

Тиждень Національного читання 2024 від користувача Lubov Mazyrenko

19 березня 2024 року виповнюється 94 роки Ліні Костенко.

 Вона не любить, коли з неї роблять «ідола», звеличують чи обсипають пишними епітетами. Перший вірш Ліни опублікували у 1946 році в дитячій газеті «Зірка». А за рік до цього юна поетеса із рук у руки віддала рукописну збірку своїх поезій Павлу Тичині, який завітав до школи № 123 на Куренівці, де вона навчалась.

Обираючи професію, Ліна спершу думала про вчительство та збиралась продовжити справу батьків. Тож вступила до Київського педагогічного інституту. Та згодом потяг до поезії переважив, і талановита дівчина вступила до Літературного інституту в москві. Вже на той час її вірші мали особливий стиль та викликали захоплення. Вірші Ліни Костенко 15 років були під забороною. Сама поетеса приєдналася до дисидентського руху — не могла дивитись мовчки на арешти інтелігенції.

У травні 1966 року в Спілці письменників України, де ставили тавро на «націоналістичних відщепенців», молодь влаштувала овацію Ліні Василівні, яка горою стала на захист Івана Світличного, Опанаса Заливахи, Михайла Косіва і Богдана Гориня. Твори Костенко публікували лише за кордоном (журнали в тодішній Чехословаччині, газети в Польщі), а в Україні зустрічалися «самвидави» — переписані від руки вірші без відома цензури.

Лише в 1977 році заборони друкувати Ліну трохи послабили, і вона дістала свої твори з довгої шухляди. Один із таких творів, що пролежав кілька років — історичний роман «Маруся Чурай» у віршах. Він принесе поетесі світове визнання й найвищу літературну премію України — Шевченківську. З початку 90-х років Ліна Костенко — постійна учасниця наукових експедицій до Чорнобиля, які курував Ростислав Омеляшко. Поетеса так казала про поїздки в Зону Відчуження: «Може бути, там я спасаю душу». Згодом вони перетворилися на місію порятунку культурної спадщини Полісся. Ліна Костенко як справжня ентузіастка збирала, рятувала та каталогізувала цінні експонати з «мертвих сіл».