Вишиванка: українська душа

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з'являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім'ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.

 День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

Напередодні свята вишиванки бібліотекари провели урок «Вишиванка: українська душа» для учнів 3-х класів, на якому ознайомили дітей з історією свята, з кольорами вишивки, з орнаментами вишивальної техніки, з картою вишиванок. Учні відповідали на запитання вікторини.  Наприкінці уроку запропонували ліцеїстам  за допомогою QR-коду перейти до сайту,    де можна створити власне закодоване ім’я в український вишивці. Діти були в захваті. 

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «#вишиванканашоберіг»

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України запрошує 16 травня 2024 р. у Міжнародний день вишиванки приєднатися до Всеукраїнського онлайн-флешмобу «#вишиванканашоберіг». Вишиванка завжди була і залишається найважливішим символом України. Це не лише оберіг нашого народу, а й втілення щастя, духовного багатства та зв’язку між поколіннями. Одягніть вишиванку, щоб показати єдність українського народу, зробіть фотографію та опублікуйте її в соціальних мережах. Нехай День вишиванки зблизить українців у всьому світі, а давні символи нашої культури додадуть нам сили для перемоги над ворогами!

Бережімо традиції! Любімо Україну! Україна переможе!

Лего-вікторина

Що ми знаємо про книги?

                                              9 травня – День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України від 8 травня 2023 року № 266 «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу. 

Після завершення Другої світової війни, коли Європа лежала в руїнах, європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Для економічного відновлення потрібно було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє. 

9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй Декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. 

Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За його задумом, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

 В результаті у 1951 році в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу - Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Вважається, що саме Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. І в цей же час саме Україна вже не вперше у своїй історії рятує Європу від зовнішньої загрози, від навали варварської орди. 

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на мир і створення нової світової системи безпеки. І очевидно, що необхідною умовою для подальшого існування європейської цивілізації є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті.

 

Бібліотекарі провели захоплюючу подорож для учнів 7 класу "Шляхами Європи: відкриваємо таємниці країн" Діти ознайомилися з європейськими цінностями, символами Європи. Відповідали на питання вікторини, впізнавали  за описом дивовижні споруди Європи. 

День Європи

8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни

             Пам'ятати заради майбутнього.

  День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це день, коли ми згадуємо мільйони людей, які загинули у цій жахливій війні, та вшановуємо подвиг тих, хто боровся за свободу й перемогу над нацизмом. Важливо пам'ятати уроки Другої світової війни, ніколи не забувати про жахіття війни та ціну перемоги,  

боротися з будь-якими проявами неонацизму та фашизму, цінувати мир і свободу, здобуті кров'ю мільйонів людей.   З метою  висвітлення тих страшних подій, була   підготовлена  книжкова виставка «Пам’ятати заради майбутнього».  На ній представлено  добірку  видань, що висвітлюють складні сторінки подій Другої світової війни, розкривають роль та внесок України у перемогу та вшановують пам’ять кожного з 8 міліонів жертв українців, хто боровся з нацизмом.

    Епіграфом до виставки стали слова нашого видатного земляка В.А. Симоненка:

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

 

   Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

 Пам'ятаймо про подвиг наших предків, бережімо мир та єдність!

Віртуальна книжкова виставка сучасної української літератури для підлітків

         Юний друже!

    Запрошую тебе завітати до віртуального світу книг в яких ти зможеш отримати відповіді на всі складні життєві питання. Ці книги вражають своєю відвертістю. Ти дізнаєшся, як обрати правильні рішення у майбутньому.

Готуємося до Великодня.

 Великдень в Україні — це, крім усього іншого, свято весняного воскресіння, оновлення природи, яке відзначалося з настанням дня весняного рівнодення ще за дохристиянських часів. Бібліотекарі ліцею «Ерудит» поділилися з учнями 5 класу, які завітали до читального залу бібліотеки, знаннями про чудові традиції та звичаї святкування Великодня.  В Україні Великдень 2024 року буде святкуватися 5 травня. Це важливо, адже знайомство з культурною спадщиною та народними обрядами з раннього віку формує світогляд та почуття єднання з рідною землею.

Чорнобиль: пам'ять, надія, відродження

           38 років від дня аваріїї на Чорнобильській АЕС 

  Майже 40 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. Тоді в атмосферу Землі була викинута величезна хмара радіоактивного пилу, яка накрила Україну, Білорусь і навіть частину Європи. То що ж саме сталося тієї ночі?

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблоку. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини на старті не відповідали завчасно узгодженому плану, рішення розпочати випробування все одно було ухвалене.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.

Фото від 5 квітня 2020 року - чоловік тримає лічильник Гейгера під час лісової пожежі в 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС. Тоді українська влада повідомила про стрибок рівня радіації через пожежу. Радіоактивними ізотопами цезію та інших елементів були забруднені 3/4 території Європи. Внаслідок такої масштабної аварії значні дози опромінення отримали понад 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані з зони зараження, яка охопила велику територію: 81 населений пункт України став безлюдним.

                         

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити. 

                                              Д. Дідро                     Всесвітній день книги і авторського права — щорічна подія, яка відзначається 23 квітня. Цей день присвячений святкуванню радості читання та цінності книг. Люди в усьому світі беруть участь у заходах, щоб визнати важливу роль книги як сполучної ланки між минулим і майбутнім, як мосту, що з’єднує покоління і культури.

   Ця дата має важливе літературне значення, оскільки в цей день відзначається річниця смерті кількох відомих авторів, зокрема Вільяма Шекспіра, Мігеля де Сервантеса та Інки Гарсіласо де ла Веги. ЮНЕСКО обирає місто, яке на один рік стає Всесвітньою столицею книги, щоб очолити різні ініціативи, які підтримують імпульс святкування цього дня.

   Книги — це справжній всесвіт для мрійників. Одні мрійники пишуть про неймовірні історії й небачені світи, інші занурюються в написане, подорожуючи в просторі та часі, не виходячи з дому.  

   Книги володіють унікальною здатністю як розважати, так і навчати людей. Вони одночасно є засобом для дослідження найпотаємніших куточків нашої душі та всього, що знаходиться за межами нашого особистого досвіду.

   Нехай цей день нагадує нам про важливість книг, письменників та авторських прав, які їх захищають, і надихає нас до подальшого вивчення, творчості та спілкування через слово письменника.

Вібповідай на питання вікторини.

Green Yellow Aesthetic Cute Notebook Group Project Presentation від користувача Inna Levchenko

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

 "Її величність - книга!"

2 квітня, в День народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі. Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

   Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в маленькому містечку Оденсе, розташованому на одному з датських острівців - Фіонсе. Він був неперевершеним казкарем, проте Андерсен писав не тільки для дітей. Він хотів, щоб його казки читали і дорослі.

    В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».

   У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати. Тож читаємо і перечитуємо улюблені твори неперевершеного «Короля казок»

2 квітня - 215 років з дня народження М.В.Гоголя

Таємничий та загадковий Гоголь.

 Микола Васильович Гоголь (прізвище при народженні Яновський, з 1821 року – Гоголь-Яновський) народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Помер у віці 43 років 21 лютого (4 березня) 1852 в Москві.

 За короткі 43 роки життя: 

- М. Гоголь став першим українським письменником, визнаним авторитетом і класиком  літератури, що подарували світу такі безсмертні твори, як “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Мертві душі”, “Ревізор”, “Ніс”, “Тарас Бульба” та ін., які перевидаються в багатьох країнах світу, за ними знімаються кінофільми і ставляться спектаклі в десятках країн світу і донині, через 170 років після смерті письменника.

- Ніхто до і після Миколи Гоголя російською мовою так широко, психологічно переконливо, яскраво і захоплююче не висвітлював українське життя, знайомлячи з ним сотні мільйонів читачів по всьому світу, і змусив його полюбити: народ, мову, звичаї, традиції, українські вольності, самовідданість і безстрашність козаків.

- Ніхто раніше так сильно і глибоко не висміював прогнилий російський чиновницько-бюрократичний апарат, як Гоголь, який побачив його зсередини в Петербурзі. “Мертві душі” – неперевершений шедевр світової літератури. Його порівнюють не тільки з “Божественною комедією” Данте, а й “Одіссеєю” Гомера. На сьогоднішні зберігся 1-й том (повністю), частково – 2-й том (кілька разів автор спалював рукопис, причому після першого разу переписував заново). А третій том, який значився в планах письменника, судячи з усього, залишився лише як задумка.

- Твори Гоголя є важливим джерелом української етнографії для вивчення життя і побуту українців у першій половині XIX століття. Незважаючи на те що Петербург був однією з ключових тем у творчості великого письменника, перше місце в ньому було відведено українській дійсністі, традиціям, звичаям, фольклору, історії. Про українців та українське життя весь світ дізнався завдяки таким геніальним творінням М. Гоголя, як “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Тарас Бульба”, “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, “Сорочинський ярмарок” та ін., об’єднаних у збірку “Миргород” – місто, що знаходилося неподалік від села Великі Сорочинці, де письменник провів свої дитячі роки.

-  Гоголь класик світової літератури. Літературознавці відзначають, що неповторність стилю і манери письма вже з ранніх творів дозволила Гоголю стати одним з найвидатніших письменників не тільки його сучасності, а й в історії світової літератури. 

- “Ревізор” Гоголя справив ефект вибуху бомби. До того російська література не бачила нічого подібного: у виставі була показана нещадна правда про життя і звичаї Росії. І хоча, як говорив сам автор, мова йшла тільки про шість провінційних чиновників, які виявилися брехунами, хабарниками, кар’єристами, багато в них впізнали себе і тому були невимовно обурені.

- Микола Гоголь доводив росіянам ще в 1-й половині XIX століття, що російська та українські мови, культура, менталітет, звичаї, звичаї різні у двох цих народів слов’янської групи. 

 Гоголь відмовлявся називати себе російським або українським письменником. Він був, як зараз би сказали, людиною світу. Йому неважливо було, якою мовою висловлювати свої думки – було б що висловлювати.

#тижденьчитання2024

 

       Завершився Національний тиждень читання 2024

 

Наприкінці  Тижня  читання 2024  до поетичного челенджу приєдналися  учні 5-го класу.

Національний тиждень поезії від користувача Lubov Mazyrenko

Тиждень поезії

 Бібліотечний квест

Поезія… Таке, здавалося б, просте слово в сучасному світі. Але цілий рушій, що здатен розпалити не одне крижане серце.

   Ми перейшли межу нового тисячоліття – часу потужних інформаційних ресурсів і технологічного прогресу. Сьогодні телебачення та Інтернет увійшли практично в усі сфери життя. І люди почали забувати про естетичні цінності й духовний розвиток. Вже не потрібні книги, не потрібні письменники. На жаль, часто доводиться чути: навіщо оті вірші?

   Поезія–  це важлива частина життя. Це не просто слово. Це те, що розпалює вогник у душі, змушує сміятися, плакати, насолоджуватись прекрасним. Ви тільки подумайте, скільки естетичних рядків нам подарували неперевершені поети. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка –  українські титани, які словом, ніби ділом, стукали в кожні двері, в кожну душу. 

21 березня - Всесвітній день поезії

 

21 БЕРЕЗНЯ -  ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

ЩО ЦЕ ЗА ДЕНЬ?

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.

ПОЕЗІЯ УКРАЇНИ

В Україні був поширений особливий національний поетичний жанр — думи, тобто епічні та ліричні поеми, які речитативом виконувалися під акомпанемент бандури чи кобзи.

 Але справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання.  Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.

 В кінці XIX – на початку XX століття виникли нові поетичні течії — символізм, футуризм, акмеїзм, імажинізм. Представниками цих течій є відомі поети — французи Рембо, Верлен, Бодлер; росіяни Бальмонт, Блок, Брюсов, Гумільов, Мандельштам, Ахматова, Єсенін та багато інших. Україна в цей час збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.

 Перша половина XX століття подарувала Україні творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. Попри жорсткі рамки державної цензури цим поетам вдавалося писати вірші, які не втрачають актуальності досі.

 1960-ті роки отримали назву «епохи шістдесятників» — молодих натхненних людей, зокрема, поетів, які вкладали в свої вірші передову громадянську та національну позицію. Творчість поетів-українців тієї доби — Василя Стуса, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Ліни Костенко багато в чому залишається актуальною і зараз.

 Сучасна українська поезія, заснована на вікових традиціях, водночас стала більш глобалізованою.  Поети, які належать до різних поколінь, надають багато уваги не тільки національним, а й  загальнолюдським проблемам. Серед найвідоміших сучасних українських поетів —  Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Любка.

 З найдавніших часів і донині поезія залишається  живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.

У  всесвітній день поезії управління освіти Первомайської міської ради організувало чудовий захід в Арт-Хабі Вінграновського. Назустріч прийшли цінителі поезії та початківці.  Вірші читали: Наталія Терещенко, Ірина Відмиш, Катерина Пасічник, Олена Гонтар, Ольга Островська та учениці ліцею "Ерудит" Мамедова Софія та Первомайської гімназії №10.

       Пропонуємо вам відгадати автора поезії по строках віршів.

                          Національний тиждень читання 2024 триває...

       

  До Поетичного Челенджу долучилися учні 3 класу, які з задоволенням прочитали свої улюблені вірші про рідний дім, край та Україну.

Тиждень Національного читання 2024 від користувача Lubov Mazyrenko

19 березня 2024 року виповнюється 94 роки Ліні Костенко.

 Вона не любить, коли з неї роблять «ідола», звеличують чи обсипають пишними епітетами. Перший вірш Ліни опублікували у 1946 році в дитячій газеті «Зірка». А за рік до цього юна поетеса із рук у руки віддала рукописну збірку своїх поезій Павлу Тичині, який завітав до школи № 123 на Куренівці, де вона навчалась.

Обираючи професію, Ліна спершу думала про вчительство та збиралась продовжити справу батьків. Тож вступила до Київського педагогічного інституту. Та згодом потяг до поезії переважив, і талановита дівчина вступила до Літературного інституту в москві. Вже на той час її вірші мали особливий стиль та викликали захоплення. Вірші Ліни Костенко 15 років були під забороною. Сама поетеса приєдналася до дисидентського руху — не могла дивитись мовчки на арешти інтелігенції.

У травні 1966 року в Спілці письменників України, де ставили тавро на «націоналістичних відщепенців», молодь влаштувала овацію Ліні Василівні, яка горою стала на захист Івана Світличного, Опанаса Заливахи, Михайла Косіва і Богдана Гориня. Твори Костенко публікували лише за кордоном (журнали в тодішній Чехословаччині, газети в Польщі), а в Україні зустрічалися «самвидави» — переписані від руки вірші без відома цензури.

Лише в 1977 році заборони друкувати Ліну трохи послабили, і вона дістала свої твори з довгої шухляди. Один із таких творів, що пролежав кілька років — історичний роман «Маруся Чурай» у віршах. Він принесе поетесі світове визнання й найвищу літературну премію України — Шевченківську. З початку 90-х років Ліна Костенко — постійна учасниця наукових експедицій до Чорнобиля, які курував Ростислав Омеляшко. Поетеса так казала про поїздки в Зону Відчуження: «Може бути, там я спасаю душу». Згодом вони перетворилися на місію порятунку культурної спадщини Полісся. Ліна Костенко як справжня ентузіастка збирала, рятувала та каталогізувала цінні експонати з «мертвих сіл».

 

В Україні триває Національний тиждень читання поезії 2024

                           «Ріки незмінно течуть додому» 

З 16 до 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії.

Тема тижня поезії 2024 – ДІМ. Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому».

Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

Також Український інститут книги в межах Національного тижня читання поезії презентував каталог«Українська поезія | 2023-2024».

 

Активність українців дозволила Інституту створити інтерактивну мапу заходів Національного тижня читання поезії. Це зручний, корисний та інформативний інструмент, який містить дані про місця і події. Кожен охочий може переглянути мапу, обрати найближчі місця проведення та відвідати їх. Ознайомитися з Інтерактивною мапою подій Національного тижня читання поезії

Третій день Поетичного Челенджу присвячений поезії,  яка покладена на музику. Тому ми пропонуємо вам прослухати пісню і визначити кому з українських поетів належать слова до цієї пісні.

Кобзарева струна не вмирає.

210 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

   9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

     Тарас Шевченко – символ вільної думки, борець за права людини, вічний відсторонений від часу, чия творчість і досі вражає своєю глибиною та актуальністю. На шляху до свободи та гідності, який він прокладав через свої вірші та картини, ми бачимо натхнення та віру у краще майбутнє.

   Тарас Шевченко є одним з найвидатніших поетів в українській літературі. Його поезії відзначаються виразністю мови, глибоким емоційним змістом і соціальною народною спрямованістю. Він зробив значний внесок у розвиток української поезії і став символом національної самосвідомості. Крім літературної

діяльності, Тарас Григорович був також видатним художником. Його картини, гравюри і малюнки відображають життя українського народу, традиції, звичаї та страждання. Він підняв українське мистецтво на новий рівень і став його невід'ємною частиною. Наш геній був відомий своєю гострою соціальною свідомістю та боротьбою за права селян і народу загалом. Він виступав проти соціальної нерівності, кріпосного права, знущань з боку поміщиків і царського правління.

   Тарас Шевченко відіграв ключову роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українського народу. Його творчість сприяла укріпленню національної гордості, усвідомленню власної історії та культурного спадку.

Вислови відомих людей про Т. Г. Шевченка від користувача Inna Levchenko

21 лютого - День рідної мови

Мова - це глибина тисячоліть 

Міжнародний день рідної мови в Україні відзначають 23 роки поспіль. Це свято бере початок від трагічних подій 1952 року в Бангладеш.

       Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови.

       З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

       За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

 

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

                                                          Герої не вмирають

    20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років. Пам’ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

       Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

        Пропонуємо вам виставку книг, які можна почитати про Героїв Небесної Сотні.

 

Animated Break Break Education Video від користувача Lubov Mazyrenko