Подарунки від видавництва "Ранок"

Літо без фейлів! Комікс про безпечні літні канікули.

 

Дивитись 

21 травня - день вишиванки

 Вишиванка — це не просто одяг. Це наш генетичний код

Ви коли-небудь замислювалися, чому, одягаючи вишиту сорочку, ми миттєво відчуваємо себе сильнішими? Це не магія — це пам’ять поколінь, зашита у кожен хрестик та кожен залом на полотні.

 

Чому вишиванка — це база нашого стилю?

• Мова символів: Кожна нитка — це історія. Геометричні ромби захищають, квіти дарують розквіт, а дерево життя єднає минуле з майбутнім.
• Унікальність: У кожному регіоні України — від соковитої Борщівки до стриманої білі по білому на Полтавщині — свій почерк. Це наш спосіб сказати світові: «Ми різні, але ми єдині».
• Сучасна краса: Сьогодні вишиванка — це символ нашої ідентичності. Вона доречна і на гучному святі, і на діловій зустрічі.
•  «Вишиванка — це молитва без слів, яку ми носимо ближче до серця».

Як носити вишиванку сьогодні?

Забудьте про стереотип, що це лише для етно-заходів.

1.     З джинсами та кедами — ідеальний кежуал на щодень.

2.     З класичним піджаком — для ділового та впевненого образу.

3.     Як сукню з грубими черевиками — сміливо, стильно та дуже гарно.

А яка вишиванка ваша улюблена? Старовинна від бабусі чи сучасний дизайнерський дріп? Діліться в коментарях! 👇

 

9 травня - День Європи в Україні

  «Мандрівка країнами Європи»

У шкільній бібліотеці відбувся пізнавальний бібліотечний урок, присвячений Дню Європи. Захід мав на меті розширити знання учнів про європейські країни, їх культуру, традиції та спільні цінності.
Під час уроку школярі здійснили віртуальну подорож країнами Європи, дізналися цікаві факти про їх символіку, визначні пам’ятки та видатних діячів. Особливу увагу було приділено темі єдності, миру та співпраці між народами.
Учні активно долучалися до інтерактивних завдань: відповідали на запитання вікторини, відгадували країни за описами, працювали з картами та ілюстративними матеріалами. Атмосфера заходу сприяла розвитку пізнавального інтересу та формуванню поваги до культурного різноманіття Європи.
Бібліотечний урок у 5-А класі пройшов у дружній та творчій обстановці, залишивши у дітей яскраві враження та нові знання.

Пропонуємо Вам відповісти на питання вікторини про Европейській Союз:

                                  Поєднай назви країн ЄС з їх прапорами

8 травня

 Пам’ятаємо минуле, виборюємо майбутнє

  У травні, у дні весняного буйноцвіття приходить до нас свято «зі сльозами на очах» 

  Щороку 8 травня ми зупиняємося, щоб вшанувати пам'ять про події Другої світової війни. Це день, коли світ згадує про завершення одного з наймасштабніших конфліктів в історії людства та віддає шану тим, хто виборов мир.

 

  Для нас цей день — не про гучні святкування, а про тиху вдячність. Це можливість згадати історію своєї родини, адже майже в кожній українській сім’ї є спогади про дідусів та бабусь, які пережили ті часи. Мир як найвища цінність. Історія вчить нас, наскільки крихким може бути спокій і як важливо берегти людяність навіть у найтемніші часи.

   За кожною датою в підручнику стоять мільйони реальних людей: їхні надії, втрачені мрії та неймовірна сила духу.

 

   Подвиг героїв – переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю.    Велика ціна цієї перемоги – це мільйони загиблих та мільйони поранених, а скільки загиблих від тяжких ран в повоєнні роки, а мільйони зламаних людських долів…   Відламки тих страшних подій й досі – протягом десятиріч ранять душі й серця наших людей, а події тої жахливої війни назавжди залишаться незагойною раною для теперішніх та майбутніх поколінь, болючим шрамом нашої пам’яті.    Ми у вічному боргу перед ветеранами за їхню обірвану війною юність, за  невичерпну силу духу, за прояви незбагненної мужності, свідому самопожертву заради життя на землі.   Події тих страшних днів не повинні згаснути в пам’яті народу, ми вшановуємо світлу пам’ять героїв, які віддали життя, низько схиляємо голови, пам’ять про них назавжди залишиться  в серцях багатьох поколінь, яку нащадки несуть у вічність.  

   Що ми можемо зробити сьогодні?

                                     

      Поговорити з рідними. Якщо у вашій родині збереглися старі листи, фотографії чи розповіді — це безцінний скарб. Запишіть їх, щоб зберегти для майбутніх поколінь.

  Прочитати книгу. Література про Другу світову війну допомагає краще зрозуміти почуття людей того часу — їхній страх, відвагу та любов до життя.

  Пропонуємо вашій увазі книжкову виставку де представлені книги які розповідають про жахи Другої світової війни. На виставці представлена література про часи Другої світової війни, документальні та художні матеріали, матеріали про наше рідне місто під час війни. Тож, чекаємо у бібліотеці своїх читачів!

         

Нові книги у бібліотеці

 «Книжкова дегустація: спробуй новинку на смак!»

Дорогі друзі! Наші книжкові полиці щойно заговорили новими голосами!

Ви відчуваєте цей особливий аромат? Це запах щойно надрукованих сторінок, свіжої фарби та незвіданих пригод. Ми знаємо, як ви чекали на оновлення, і нарешті цей момент настав!

Наші нові надходження — це не просто папір і палітурки. Це:

🔑 Ключі до таємниць, які ви ще не розгадали.

✈️ Квитки у подорожі країнами, де ви ще не бували.

🤝 Нові друзі, з якими ви сміятиметеся та співпереживатимете.

Запрошуємо вас на «Книжкову дегустацію»! Обирайте те, що до смаку саме вам: від захопливих детективів до глибокої сучасної прози. Будьте першими, хто розгорне ці новенькі видання!

Кожна книга —це особлива страва: гостра, солодка, з перчинкою або глибоким

післясмаком.  Не обмежуй себе — дегустуй, гортай, захоплюйся!

Обирай свою історію та забирай її додому. Приємного читання танових відкриттів! ☕📗

13 травня святкуємо Всесвітній день кульбаби!

 Кульбабовий настрій.

Ви помітили, як наші газони раптом перетворилися на море маленьких сонць? Це означає, що прийшла її черга — золотої, нестримної та неймовірно життєрадісної кульбаби!

13 травня світ відзначає Всесвітній день кульбаби. Для когось це просто бур’ян, але для нас, книголюбів, це символ весни, дитячих мрій та... чудової літератури.

📚 «Кульбабова» класика: що почитати?

Якщо ми говоримо про цю квітку, перша асоціація у кожного читача — це, звісно, Рей Бредбері.

«Кульбабове вино. Самі ці слова — як літо на язиці. Кульбабове вино — спіймане і закупорене в пляшці літо».

Його повість — це ідеальний путівник у світ дитинства, де кожен день — це відкриття, а кожна пляшка золотавого напою зберігає частинку червневого тепла. Якщо ви ще не читали цю книгу (або хочете перечитати), наші полиці чекають на вас!

🧐 А чи знаєте ви, що...?

Кульбаба — це не просто квітка для вінків. Вона справжня суперзірка природи:

• Годинник флори: Кульбаби — дуже пунктуальні. Вони розкриваються рівно о 6:00 ранку і закриваються о 15:00 (плюс-мінус на погоду).
• Стійкість: Ця рослина може вирости навіть крізь асфальт. Справжній приклад того, як треба йти до своєї мети!
• Повітряний десант: Одна пухнаста голівка може дати до 200 насінин-парашутиків, які здатні пролетіти до 10 кілометрів.
• Їстівна краса: В багатьох країнах з кульбаб готують салати, варення («кульбабовий мед») і навіть каву з коріння. 

✨ Книжкове пророцтво на сьогодні

Заплющте очі, уявіть, що ви здуваєте пух з білої кульбаби, і оберіть номер від 1 до 5. А ось і ваша порада на цей травневий тиждень:

1.     «Час збирати кульбаби» — пора вийти на прогулянку в парк без телефону.

2.     «Золотаве натхнення» — почніть читати книгу автора, якого ви раніше ігнорували.

3.     «Вітер змін» — час для генерального прибирання на книжковій полиці.

4.     «Сонячна енергія» — поділіться улюбленою книгою з другом.

5.     «Тривке коріння» — дізнайтеся більше про історію свого міста або родини.

📸 Флешмоб для читачів!

Друзі, оголошуємо міні-челендж! Виходьте на вулицю, робіть фото з кульбабами та вашою улюбленою книгою (не обов'язково про квіти!) і тегайте нашу бібліотеку в коментарях або сторіз.

Найсонячніші фото ми опублікуємо в нашому дайджесті!

Заходьте до нас за порцією весняного натхнення та «сонячними» книгами! 💛

26 квітня — день, що назавжди змінив світ

Чорнобиль: 40 років болю, пам'яті та надії

26 квітня 1986 року о 1:23 ночі сталася подія, яку сьогодні називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі. 

Два теплові вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС зруйнували реактор, спричинивши викид радіоактивних речовин, що за потужністю дорівнював 300 Хіросімам. 

Що ми пам’ятаємо про цей день? Чорнобильській катастрофі було присвоєно найвищий, 7-й бал за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, а й більшу частину Європи та навіть східну частину США. Через замовчування масштабів трагедії радянським керівництвом, мешканці Прип’яті були евакуйовані лише наступного дня, а в Києві 1 травня проводилися святкові демонстрації, попри небезпечний рівень радіації.

Герої серед нас

В ніч 26 квітня 1986 року о 1:23 стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. На даху реактора розгорнулася велика пожежа. Для гасіння цієї пожежі були підняті на тривогу караули 2-ї воєнізованої пожежної частини з охорони ЧАЕС під командуванням Володимира Правика та 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони м. Прип'ять під командуванням лейтенанта Віктора Кібенка. Повний контроль за ситуацією та гасінням пожежі взяв на себе майор внутрішньої служби Леонід Телятников. Близько сорока пожежників брали участь в гасінні. 

Загалом у ліквідації наслідків аварії взяли участь близько 600 000 осіб. Це були пожежники, які першими прибули до реактора без спеціального захисту, пілоти вертольотів, медики та тисячі мобілізованих.

Чорнобиль сьогодні: від зони відчуження до заповідника Сьогодні 30-кілометрова зона відчуження поступово перетворюється на унікальну природну лабораторію. У 2016 році тут було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. На території, яку залишили люди, відновилися популяції диких тварин: вовків, рисей, ведмедів та коней Пржевальського.

Чорнобиль у книгах, кадрах та цифрах: що варто прочитати та подивитися

📚 Книжкова полиця: від архівів КДБ до наукових бестселерів

Література про Чорнобиль дозволяє осягнути катастрофу через факти та особисті драми:

• Сергій Плохій «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи» — ґрунтовне дослідження від провідного історика, що розкриває політичні та технічні причини аварії. Також варто звернути увагу на його нову працю «Атоми і попіл».
• «Чорнобильське досьє КҐБ» — збірник розсекречених документів, що показують справжній стан станції ще до вибуху та спроби приховати масштаби трагедії.
• Юрій Щербак «Чорнобиль» — одна з перших художньо-документальних книг, що закарбувала свідчення очевидців «по гарячих слідах».
• Григорій Медведєв «Чорнобильський зошит» — технічно точний та емоційний опис подій від фахівця-атомника.

🎬 Екранна історія: документалістика та гучні серіали

Візуальні образи Чорнобиля часто вражають сильніше за цифри:

• Серіал «Чорнобиль» від HBO — світовий хіт, що відновив інтерес до теми (хоча українські митці зауважували використання свого контенту без дозволу).
• «Чорнобиль: Два кольори часу» — класичний документальний фільм, який можна переглянути в Національному музеї «Чорнобиль».
• «Барліг для ядерного звіра» — стрічка Андрія Михайлика про створення об'єкту «Укриття».
• «Чорнобиль. Пряма мова» — унікальний проект «усної історії», де ліквідатори слухають власні спогади, записані через десятиліття.

🌐 Чорнобиль онлайн: інтерактив та освіта

Якщо ви не маєте змоги відвідати зону відчуження, скористайтеся цими ресурсами:    Віртуальні прогулянки: В Україні запущено сайти, де можна здійснити «3D-екскурсію» Прип'яттю або «політати» над ЧАЕС.

Чорнобильська катастрофа — це історія про «кінцевий ефект» людських помилок та неймовірну самопожертву тих, хто рятував світ.

Запрошуємо вас до нашої бібліотеки, щоб ознайомитися з цими та іншими матеріалами наживо. Пам’ятаємо, щоб не повторити!

 Спробуй відповісти на питання вікторини.

  

13 квітня - 120 років «казковій мамі» української літератури.

"Чарівний світ казок Оксани Іваненко"(Мандрівка довжиною у 120 років)

Сьогодні ми відзначаємо ювілей жінки, чий голос став рідним для багатьох поколінь українських дітей. 120 років тому (31 березня 1906 року) народилася Оксана Дмитрівна Іваненко — письменниця, яка довела: наука може бути цікавішою за будь-який детектив, а історія — захопливішою за найвибагливішу вигадку.

Чому її варто пам’ятати сьогодні?

Оксана Іваненко була не просто авторкою дитячих книжок. Вона була майстром науково-художнього жанру.

• 
  «Лісові казки»: Хто з нас не пам’ятає історій про життя дерев та звірів, де кожна деталь — біологічно точна, але подана з неймовірною ніжністю?
• Голос Тараса: Її роман «Тарасові шляхи» став класикою. Письменниця змогла розповісти про Шевченка так, що він перестав бути «іконою зі стіни» і став живою людиною з мріями та болем.
• Вікно у світ: Завдяки її перекладам українські діти зачитувалися Гансом Крістіаном Андерсеном, Гріммами та Тургенєвим. Вона «вчила» світову класику говорити соковитою українською мовою
• 
  
  

Цікавий факт

Життя Оксани Дмитрівни було тісно пов’язане з Антоном Макаренком та його колонією для неповнолітніх. Саме цей досвід виховання «важких» підлітків навчив її головному правилу: дитина — це особистість, яка потребує поваги та чесності.

«Писати для дітей треба так само, як для дорослих, тільки ще краще».

Її твори пережили десятиліття, бо в них немає фальші. Вони вчать любові до природи, поваги до своєї історії та незламності духу.

Чи була у вас у дитинстві улюблена книжка Оксани Іваненко? Діліться спогадами у коментарях! 

 

Великдень

 🌿 Світле свято весни та відродження 🌿 

Дорогі друзі, юні читачі ! Наближається найсвітліше та найважливіше весняне свято — Великдень, або Пасха. Це час, коли природа остаточно прокидається від зимового сну, а наші серця сповнюються радістю та надією. 

✨ Чому це свято особливе?
Великдень — це свято Воскресіння Ісуса Христа. У цей день люди вітають одне одного словами: «Христос Воскрес!», на що відповідають: «Воістину Воскрес!». За народним повір'ям, на Великдень обов'язково треба веселитися, адже хто сумуватиме в цей день — сумуватиме весь рік.
🍞 Головні символи свята:
*   Паска — ритуальний хліб, символ вічності людського життя. Традиційно її печуть у Чистий четвер, дотримуючись тиші та спокою в домі. Вважалося, що вдала паска віщує родині щастя та добро.
*   Писанка та крашанка — символи сонця, весняного відродження та зародження нового життя. 

🎨 Світ великодніх яєць:

Українські традиції розпису надзвичайно багаті! Чи знаєте ви, що існують різні види великодніх яєць?:

1.  Крашанки — яйця, пофарбовані в один колір (найчастіше червоний — колір життя та любові).

2.  Крапанки — прикрашені кольоровими цятками воску.

3.  Дряпанки — візерунок на яких вишрябується гострим предметом.

4.  Писанки — найскладніші, розписані за допомогою воску та писачка дивовижними орнаментами.

🌈 Кольори та символи:

Кожен колір на писанці має своє значення: **жовтий** символізує тепло та врожай, **зелений** — надію та пробудження природи, а **блакитний** — чистоту неба та душі. Майстрині часто зображують на них сонце, зірки, дубове листя, пташок та оленів.

🧺 Великодній кошик:

У святковий кошик, прикрашений вишитим рушником, ми кладемо паску, яйця, а також масло, сир, ковбасу та сіль. Після освячення в церкві вся родина збирається за святковим столом.

Не забудьте про традиційну гру — «битки»! Діти стукаються яйцями, перевіряючи, чиє найміцніше.

Бажаємо всім мирного Великодня, радості та справжнього весняного дива! 🐣🕊️.

Запрошуємо вас до нашої бібліотеки ознайомитися з виставкою книг про народні традиції та розгадати цікаві великодні ребуси!

                  

                                          Дайте відповідь на питання вікторини: