21 березня - Всесвітній день поезії

 Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. 

Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Colorful Scrapbook Quiz Game Presentation від користувача Lubov Mazyrenko

Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія — це голос істини, голос правди . Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство. 

Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку. 

Ліна Костенко: 95 років мудрості, сили та поезії

19 березня 2025 року виповнюється 95 років з дня народження видатної української письменниці та поетеси Ліни Костенко. Її творчість стала невід'ємною частиною української культури, джерелом натхнення для багатьох поколінь і символом незламного духу.

Шлях у літературі

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищів, що на Київщині. Уже в юному віці вона виявила талант до поезії, а її перші вірші побачили світ у 1950-х роках. Закінчивши Московський літературний інститут, Ліна Костенко стала однією з найяскравіших представниць «шістдесятників» – покоління митців, які виступали за свободу творчості та боротьбу з цензурою.

 Незламний голос епохи

Ліна Костенко завжди залишалася принциповою, відмовляючись від компромісів із владою. Через це її творчість на довгий час була заборонена. Проте саме її сміливість і чесність зробили її однією з найавторитетніших постатей в українській літературі.

Її вірші сповнені глибокої філософії, патріотизму та любові до рідної землі. Найвідоміші поетичні збірки – «Над берегами вічної ріки», «Маруся Чурай», «Сад нетанучих скульптур» – стали класикою української літератури.

Спадщина і вплив

Окрім поезії, Ліна Костенко є авторкою історичного роману у віршах «Маруся Чурай», який поєднує художню майстерність із глибоким осмисленням історії. Її твори вивчають у школах, цитують у публічних виступах і надихають сучасних митців.

Вона є прикладом для всіх, хто цінує свободу слова, чесність і мистецтво, яке несе світло. Її творчість продовжує жити, допомагаючи українцям усвідомлювати власну ідентичність та силу.

Вшанування ювілею

До 95-річчя Ліни Костенко в Україні та за її межами заплановано численні заходи: літературні вечори, виставки, театральні постановки за мотивами її творів. Це ще один доказ того, що її слово залишається живим, актуальним і необхідним для сучасності.

Ліна Костенко – це не просто поетеса, а явище, яке формує українську культуру, світогляд і національну самосвідомість. Вона вчить нас бути сміливими, чесними та любити свою Батьківщину.

З ювілеєм, Ліно Василівно! Дякуємо за ваш талант, силу слова та мудрість, яка надихає нас усіх.

9 березня - 211 років від дня народження Тараса Шевченка

 «Кобзареве слово крізь століття»

9 березня 2025 року українці відзначають 211-ту річницю від дня народження видатного поета, художника, мислителя та борця за волю України – Тараса Григоровича Шевченка.

Тарас Шевченко став не лише символом української літератури, а й національним пророком. Його «Кобзар» – це не просто збірка поезій, а глибокий аналіз долі українського народу. У своїх віршах поет засуджував несправедливість, боровся з кріпацтвом і мріяв про вільну, незалежну Україну. Його твори, такі як «Заповіт», «Катерина», «Мені однаково», залишаються надзвичайно актуальними і сьогодні.

Заповіт Шевчненка від користувача Inna Levchenko

Окрім поезії, Тарас Шевченко залишив нам значну художню спадщину. Його малюнки, портрети, пейзажі та історичні полотна відображають не тільки естетичне бачення митця, а й глибокий патріотизм. Він прагнув увіковічнити історію свого народу через мистецтво.

Творчість Великого Кобзаря і сьогодні надихає українців. Його слова лунають у віршах, їх цитують у книгах, фільмах та піснях. Його ідеї про незалежність, гідність і свободу продовжують жити в серцях мільйонів людей.

Шкільна бібліотека запрошує всіх охочих відвідати тематичну виставку, присвячену життю та творчості Тараса Шевченка. На виставці представлені його найвідоміші твори, біографічні матеріали та дослідження літературознавців. Приходьте і відкрийте для себе велич Шевченкового слова!

24 лютого -2 березня - Масляний тиждень

 «Масляна: Традиції, Смаколики та Веселі Гуляння»

Масляна — одне з найяскравіших і найвеселіших свят слов'янської культури. Масляна бере свій початок ще з дохристиянських часів, коли наші предки вшановували Сонце і просили гарного врожаю. Це час, коли зима відбувається місцем весни, а люди прощаються з холодами, зустрічаючи теплі сонячні дні. Свято символізує оновлення, пробудження природи та підготовку до Великого посту.

Масляна має глибоке коріння, яке сягає дохристиянських часів. Це свято прийшло до нас із язичницьких обрядів, коли люди вшановували бога сонця — Ярила. Головний символ Масляної — млинець, який своєю круглою формою та золотавим кольором нагадує сонце. Саме тому млинці вважалися жертовною їжею для бога Ярила, щоб той приніс тепло і родючість.

 

З прийняттям християнства Масляна набула нового значення і періодом підготовки до Великого посту. У ці дні заборонялося вживати м'ясо, але дозволялися молочні продукти та риба. Саме звідси й походить назва «Масляна» — від слова «масло»

21 лютого - День рідної мови

 Дивосвіт українського слова.

  До Дня рідної мови у шкільній бібліотеці відбувся захопливий квіз, присвячений красі та багатству української мови. Захід об’єднав учнів різного віку, які з азартом виконували цікаві завдання, спрямовані на розширення знань з мови та розвитку мовленнєвої культури.

   Учасники подорожували від станції до станції, розгадуючи мовні ребуси, складали прислів’я, шукали фразеологізми та демонстрували вміння орфографії. Найактивніші команди отримали символічні подарунки та море позитивних емоцій.

  Квіз не лише збагатив знання учнів, але й подарував їм незабутні враження та відчуття єдності навколо рідного слова.