День народження Казкаря

 Ганс Християн Андерсен: Від підлітка-мрійника до ікони сторітелінгу

2 квітня весь світ відзначає день народження великого мрійника, "короля казок" — Ганса Крістіана Андерсена. Це не просто дата в календарі, а Міжнародний день дитячої книги!

Хто б міг подумати, що хлопчик із маленького данського містечка Оденсе, який у дитинстві соромився розповідати свої казки дорослим і «тестував» їх на домашньому коті, стане автором, чиє ім'я знає кожен?

Факти, які доводять, що Андерсен був крутим:

• Театральний гік: Коли Ганс вперше потрапив у театр, його так «заштормило», що він створив власний ляльковий театр! Поки батьки хотіли бачити його кравцем, він юзав голку та ножиці, щоб шити костюми для своїх ляльок та вирізати паперових героїв.
• Ва-банк у 14 років: Уяви, у 14 він просто зібрав речі й поїхав підкорювати столицю — Копенгаген. Жодних гарантій, тільки хардкор, навчання та нескінченна праця.
• Майстер «оживлення»: Ганс вірив, що вночі речі починають тусити й розповідати свої історії — про кохання, надії та розчарування. У його світі навіть троянди могли розквітнути зі звичайних полін!
• 170 казок: Це як 170 топових сценаріїв для Netflix. Від відважної Герди до ніжної Елізи, яка не побоялася поколоти пальці кропивою заради братів. 

Що відбувалось у бібліотеці?  Ми не просто сиділи й гортали  сторінки. Що відбувалося?

Наша бібліотека перетворилася на портал у Данію XIX століття. Ми підготували для вас дещо особливе! Ми забули про тишу — цього тижня у нас панувала  магія та інтерактив.

-       Презентація «Подорож у казковий світ Андерсена»: побачили той самий будиночок із тюльпанами на вікнах та величний Копенгаген.

-       Квест із «чарівною парасолькою»: збирали артефакти — від горошини до паперового кораблика.

-       Батл «Оживи предмет»: спробували побути в ролі Андерсена і розповісти історію від імені звичайного кросівка чи смартфона.

Книжкова порада від бібліотекаря

Сьогодні Андерсену ставлять пам'ятники, а його Русалочка стала символом Данії. Але головне — його історії досі «живі». Якщо ви думаєте, що Андерсен — це лише для малечі, завітайте до нашого «Куточка для роздумів». Там ми зібрали його філософські казки для підлітків та дорослих, які відкривають зовсім іншого, глибокого та іноді сумного автора.

"Життя — це найпрекрасніша казка." — Г. К. Андерсен

Чекаємо на вас кожного дня на великих перервах! Обіцяємо: буде казково.

26 березня- 55! Вітаємо Олександра Гавроша з ювілеєм!

 Мандрівник у часі та майстер слова.

Сьогодні свій день народження святкує один із найпопулярніших сучасних українських авторів, «батько» відродженого Івана Сили та невтомний дослідник закарпатських таємниць — Олександр Гаврош!

Якщо ви шукаєте книжку, яка однаково захопить і підлітка, і дорослого, то твори пана Олександра — це саме той «золотий стандарт». Його тексти дихають пригодами, історією та справжнім закарпатським колоритом.

Чому ми любимо творчість іменинника?

• Він повернув нам героїв: Саме завдяки його книжці «Неймовірні пригоди Івана Сили» Україна згадала про найсильнішу людину світу — Івана Фірцака.
• Він пише для всіх: У доробку автора є все — від дитячих казок та пригодницьких повістей до глибокої публіцистики, драм та поезії.
• Він майстер детективу: Серія про розбійника Пинтю — це справжній український вестерн (чи то пак «істерн»), від якого неможливо відірватися.
• Він плекає історію: Олександр не просто пише сюжети, він повертає з небуття забуті імена та події нашої культур

"Письменник — це той, хто бачить у буденності надзвичайне і вміє передати це іншим", — кажуть про його підхід до роботи.

 Що почитати з полиць нашої бібліотеки?

Якщо ви ще не знайомі з автором, радимо розпочати з цих хітів:

1.     «Неймовірні пригоди Івана Сили» — для натхнення та віри у власні сили.

2.     «Пригоди триричного розбійника Пинті» — для любителів карпатських легенд.

3.     «Музей пригод» — захоплива подорож крізь час.

4.     «Замок любові» — для тих, хто любить романтичні таємниці минулого.

Щиро вітаємо Олександра Гавроша! Бажаємо невичерпної енергії, гострого пера та ще тисячі вдячних читачів. Нехай кожна нова подорож (реальна чи літературна) перетворюється на бестселер!

 Вікторина

21 березня - Всесвітній День поезії

 Сьогодні – Всесвітній день поезії 

Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.
Мабуть, не знайдеться в світі людини, як б не знала напам’ять хоча б одного віршованого твору. А як щодо Вас?)
Нині достеменно невідомо, хто вперше почав складати вірші. Проте найстарішими вважають вірші-гімни поетеси-жриці Ен-хеду-ани, яка жила в 23 столітті до нашої ери.
Про життя поетеси відомо лиш те, що вона була дочкою аркадського царя Саргона, що завоював Ур (територія сучасного Ірану). Ен-хаду-ана писала про місячного бога Нанна та його дочку, богиню вранішньої зорі Інанну.
Пройдуть роки, і світ відкриє для себе імена незрівнянного Вільяма Шекспіра, талановитого Вольтера, славетного Тараса Шевченка, генія пера Олександра Пушкіна, які писатимуть на вічні теми: кохання та зради, щастя і горя, дружби та ненависті, миру та війни, свободи та неволі.
Нині поезія стала настільки популярною, що для неї навіть день окремий вигадали — 21 березня. Вперше Всесвітній день поезії відсвяткували… як гадаєте, де?.. звичайно ж, у Парижі, одному з найромантичніших міст Землі. А запровадила свято ЮНЕСКО у 1999 році.
Відтоді щороку цього дня креативні люди збираються разом, щоб поділитися власними поезіями та висловити свої почуття і емоції. 
Друзі! Вітаємо Вас зі Всесвітнім Днем поезії. Нехай її бурхливе джерело наповнює ваші серця безмежною блакиттю, дарує натхнення, гарний настрій та легкі рими. Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги… Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

 

 

17 березня - 75 років від дня народження Наталії Лапікури

 Ювілей справжньої мисткині: Наталі Лапікурі 75!

Наталя Лапікура народилася 17.03.1951 року в Чорнобилі, але її батьки досить швидко перебралися до Києва.

Валерій Лапікура народився в 1943 році в Сибіру, де його батьки були в евакуації під час війни. В 1944 році повернулися в Україну Валерій Лапікура закінчив Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, після чого працював журналістом на українському радіо і телебаченні.

Наталя Лапікура закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації і працювала інженером авіаційного обчислювального центру. Згодом закінчила Національну Академію управління і стала вести економічну програму на Державному українському телебаченні.

Валерій і Наталя Лапікури разом зняли багато телевізійних програм і фільмів, зокрема, "Югославія. Мертвий сезон" — про те, яким великим горем для людей є війна.

Разом написали багато книжок. Пройдить тест. Серед них — детективні повісті "Інспектор і кава", про те, як боролися зі злочинністю в 70-і роки минулого століття. Зараз йде робота над телесеріалом на основі цих повістей.

Оскільки у Валерія і Наталі Лапікур дев'ять онуків, то вони також пишуть і дитячі книжки. Вже вийшла збірка оповідань про дитинство видатних людей — Григорія Сковороди, Петра Котляревського, Жана Анрі Фабра, математика Михайла Остроградського і льотчика-аса Івана Кожедуба.

Бібліографія творів :

 Кримінальний роман: малоросійський детектив.

 "Хазарська балада": роман-фентезі (2001 р.);

 Детективний серіал "Інспектор і кава #1" (київський детектив у стилі "ретро") (2004–2006 рр.)

"Покійник "по-флотському" ("Інспектор і кава")

Наступна станція — смерть ("Інспектор і кава")

Поїзд, що зник ("Інспектор і кава")

 "Вилов бандюг по-науковому" "Інспектор і кава #2" (2005)

"Комісар Мегре і Кіціус"

"Комедія з убивством"

"Вилов бандюг по-науковому"

 Непосидючі покійнички ("Інспектор і кава" #3) (2006)

"Прищепка на хвості"

"Кава по-диявольськи"

"Непосидючі покійнички".

 Роман-фентезі "Чарівна брама". (2008 р.)

 "Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського" (2008)

 Вовкулаки не пройдуть: народний детектив (2009)

Народний детектив "Ще не вмерла…" (2004 р.)

 Детектива! (2010)

 В Багдаді все спокійно ("Інспектор і кава") (2010)

 "Містечко моє, містечко" — двокнижжя (2010)

Кобиздохівські оповісті

Короп по-чорнобильськи

 Рушниця, що не вистрелила" (2010)

 Чорна комедь з убивством (2012)

 Провінційна полька з вихилясами (2012)

 Мурро і Гавчик. Розслідування починаються (2016)

 Мурро і Гавчик. По слідах чупакабри (2016)

 Мурро і Гавчик. Загадка собаки Баскервілів (2016)

 Мурро і Гавчик. Викриття шпигуна (2016)

 2016 — колективна збірка оповідань та новел "Палітра смаків" із серії "П'ять зірок"

 2017 — колективна збірка оповідань "Їде маршрутка..." із серії "Дорожні історії"

96. З Днем народження, Ліно Костенко!

 «І все на світі треба пережити. І кожен фініш — це, по суті, старт...»

Привіт, дорогі читачі! На зв'язку ваш бібліотечний гід. Сьогодні у нашому книжковому просторі особлива атмосфера, адже 19 березня ми святкуємо день народження «залізної леді» української поезії — Ліни Костенко.

Якби Ліна Василівна вела свій блог, у неї були б мільйони підписників, але вона, мабуть, закрила б коментарі — бо справжнє слово не потребує зайвого шуму. Вона навчила нас, що мовчання може бути гучнішим за крик, а гідність — дорожчою за всі нагороди світу. 

Ось декілька фактів, які змусять вас подивитися на її творчість інакше:

Поетка, яка вміє мовчати  Чи знали ви, що Ліна Костенко мовчала цілих 15 років? Це не було творче вигорання. Це був протест проти цензури. Її рукописи йшли «у шухляду», але вона не прибрала жодної коми, щоб догодити владі. Це неймовірний приклад того, що свою «внутрішню свободу» не можна продати.

Лицарське серце  Коли вона була молодою, на засіданнях спілки письменників вона могла встати і прямо в очі сказати все, що думає про несправедливість. Коли заарештовували її друзів-шістдесятників, вона була там — під судами, з квітами, підтримуючи їх. Вона — це живий доказ того, що тендітна жінка може мати волю міцнішу за сталь.

Сучасність і рок-н-рол  Ліна Костенко — це не нудно! Її вірші сьогодні звучать у рок-хітах (згадайте хоча б «Фіолет» чи Jamala). А її роман «Записки українського самашедшого» — це взагалі пророча книга про наше сьогодення, написана з таким тонким гумором і болем, що її хочеться розібрати на цитати для постів.

Пройди тест 

Друзі, давайте зробимо цей день поетичним! Напишіть у коментарях свій улюблений рядок Ліни Костенко. Або просто поставте «❤️»

Чекаю на вас у бібліотеці — книжки Ліни Василівни вже на виставковій поличці та чекають на зустріч із вами!