5 липня виповнюється 60 років дитячому письменнику і поету - Андрію Олексійовичу Усачову.

   Андрій Олексійович Усачов народився 5 липня 1958 року в Москві. 
   У послужному списку Андрія Олексійовича - робота двірником, сторожем, барабанщиком в ресторані, машиністом сцени в Театрі Сатири, охоронцем на залізниці, прибиральником на пляжі, посудомийкою, редактором журналу «Веселі картинки». 
   Друкуватися почав в 1985 р. 
   У Росії вийшло понад 100 книг Андрія Усачова для дітей. Дві книги вийшли в Ізраїлі (на івриті). Дві - на Україні, два - в Республіці Молдова. Є публікації в Польщі, Сербії, Японії. Музику на його вірші писали відомі композитори: Максим Дунаєвський, Теодор Єфімов, Павло Овсянніков, Олександр Пінєгін. До деяких своїх віршів він написав музику сам. На телебаченні звучало близько 50 пісень для дітей з віршами і музикою Усачова. Випущено 20 аудіокасет з його піснями й казками. 
Крім віршів і прози, пише для лялькового театру. Одноосібно і у співавторстві створено понад 10 п'єс. П'єси йдуть в 20 театрах Росії. 
На студії «Союзмультфільм», «Екран», «СТВ» за сценаріями і віршів А. Усачова намальовано 15 мультфільмів. У тому числі один повнометражний. 
Автор сценаріїв 40-серійного телевізійного художнього фільму «Дракоша і Компанія». Багато працював на телебаченні. Тільки в 1995-1996 рр. випустив близько ста передач «Кварьете "Весела Квампания"». 
   Протягом кількох років вів дитячі радіопередачі «Весела радиоквампания», «Літаючий диван». 
   У 2005-му році став лауреатом фестивалю сатири і гумору «Золотий Остап» за пісні для дітей та лауреатом Щорічного Національного конкурсу «Книга року» за книгу «333 кота», в 2006 - лауреатом міжнародного конкурсу «Петя і вовк-2006» за кращий твір для дітей.

Щасливе дитинство – запорука майбутнього

Дитина може навчити дорослого

 трьом речам: радіти без всякої причини,

 завжди знаходити собі заняття

 і наполягати на своєму.

                                                       

 Пауло Коельйо

Історія свята 

                                           Дня захисту дітей

       Історії відомо, що в 1925 році в найперший день літа Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско відшукав дітлахів, які залишилися без батьків, і організував для них національне свято - Дуань-у цзе, широко відомий, як Фестиваль драконових човнів. Паралельно з цією подією в Женеві в перший червневий день проходила перша міжнародна конференція, яка розглядала нагальні проблеми благополуччя підростаючого покоління. Ці події і сприяли зародженню ідеї свята, присвяченого дітям.

         Офіційно свято було встановлено в післявоєнному 1949 роцi на листопадовому Конгресі міжнародної демократичної федерації жінок. Перший в світовій історії День захисту дітей відзначали 1 червня 1950, приурочені до нього заходи пройшли в 51 країні світу. Метою цих заходів було привернення уваги до недитячим проблем тих, хто не може постояти за себе самостійно. Перш за все, організатори хотіли захистити дітей від голоду і війни. На цій конференції вони поклялися робити все можливе, щоб зберегти мир на всій планеті.

       ООН схвалила ініціативу і внесла свою лепту щодо захисту юного покоління. У 1959 році була складена Декларація прав дитини, що включає ряд статей, які забезпечують законний захист неповнолітніх громадян. Декларація не мала юридичної сили, але її рекомендації охоче прийняли в багатьох державах.

        Через 30 років, в листопаді 1989 року ООН підготувала Конвенцію про права дитини - головний документ, що визначає обов'язки держав перед дітьми. Всього в документі міститься 54 статті, що регулюють права дітей і обов'язки дорослих по відношенню до них.

         Міжнародний день дітей унікальний ще й тим, що має власний прапор. 
     На соковитому зеленому тлі зображена планета Земля, навколо якої розташовані різнокольорові фігурки, що символізують тримаються за руки дітей.

17 травня - День вишиванки.

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг.  

   Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

   За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

   У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

   Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

   Кожен регіон мав свої візерунки. Легко впізнати Борщівську вишиванку з Тернопільської області. Тут переважає чорний колір. Існує легенда, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж 7 поколінь вишивати тільки чорні сорочки.

   Буковинська сорочка завжди з яскравими квітами. Космацька – з помаранчевими та жовтими барвами. Полтавчани люблять вишивати білим по білому.

   Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

Свято зі сльозами на очах.

9 травня - День Перемоги

 над нацизмом у Другій світовій війні.

                                                                                                                                                                                                                                                             Пройшла війна,

пройшли жнива,

 А біль волає до людей:

Давайте, люди, ми ніколи

 Про це не будем  забувать

                        О.Твардовський 

    День Перемоги - травневе свято «зі сльозами на очах». Більше сімдесяти років пройшло з моменту закінчення кровопролитної війни, що охопила майже весь світ. Ветеранів, які брали участь в боях, залишається всім менше у цьому світі, в тому числі і дітей, які допомагали готувати все для фронту.  Але вони назавжди залишаться у військових  хроніках тіх часів,  в художній літературі.

Війна у серці, у пам’яті, у книгах.

Фільми онлайн з української літератури відповідно до програми ЗНО

У цьому розділі ви можете дивитись онлайн фільми, зняті за сюжетами творів, які входять у програму ЗНО з української літератури. Перегляд цих фільмів дасть вам змогу краще зрозуміти та запам'ятати зміст творів, запам'ятати персонажів та їх імена, що є досить важливим у підготовці до Зовнішнього Незалежного Оцінювання з української мови та літератури. Проте, слід пам'ятати про те, що сюжет наведених фільмів може частково відрізнятися від змісту самого твору, а також може містити деякі неточності та розбіжності. Тому рекомендуємо прочитати оригінал, перш ніж дивитися фільми.

Приємого перегляду