Сьогодні ми відзначаємо ювілей жінки, чий голос став
рідним для багатьох поколінь українських дітей. 120 років тому (31
березня 1906 року) народилася Оксана Дмитрівна Іваненко —
письменниця, яка довела: наука може бути цікавішою за будь-який детектив, а
історія — захопливішою за найвибагливішу вигадку.
Чому її варто
пам’ятати сьогодні?
Оксана Іваненко була не просто авторкою дитячих
книжок. Вона була майстром науково-художнього жанру.
- «Лісові казки»: Хто з нас не пам’ятає історій про життя дерев та звірів, де кожна деталь — біологічно точна, але подана з неймовірною ніжністю?
- Голос Тараса: Її роман «Тарасові
шляхи» став класикою. Письменниця змогла розповісти про Шевченка
так, що він перестав бути «іконою зі стіни» і став живою людиною з мріями
та болем.
- Вікно у світ: Завдяки її перекладам українські діти зачитувалися Гансом Крістіаном Андерсеном, Гріммами та Тургенєвим. Вона «вчила» світову класику говорити соковитою українською мовою
Цікавий факт
Життя Оксани Дмитрівни було тісно пов’язане з Антоном
Макаренком та його колонією для неповнолітніх. Саме цей досвід виховання
«важких» підлітків навчив її головному правилу: дитина — це
особистість, яка потребує поваги та чесності.
«Писати для дітей треба так само, як для дорослих,
тільки ще краще».
Її твори пережили десятиліття, бо в них немає фальші.
Вони вчать любові до природи, поваги до своєї історії та незламності духу.
Немає коментарів:
Дописати коментар