5 гудня виповнюється 85 років з дня народження                          Григіра Тютюнника

   Творчий спадок Григора Тютюнника кількісно невеликий — укладається у двотомник, що з'явився 1984 р. Це новели, оповідання, кілька повістей.

    Нешироке також і тематичне коло його творів. Найглибшим болем Григора Тютюнника було сучасне йому село. З нього він вийшов сам у небезпечні мандри по інших, чужих світах. Але там залишалося коріння власного роду, там жила мама, туди просто було в будь-який момент повернутися по цілющі соки народної мудрості, припасти до несхитної, випробуваної віками моралі як до рятівного острівця. Там люди ще пам'ятали традиції предків, часом їх навіть дотримувалися, село практично лишалося єдиним носієм української мови.

      

Григір Тютюнник

23 квітня народився Григорій Михайлович Тютюнник (1920-1961) — український письменник, прозаїк, поет. Письменник важко пережив роки війни, до кінця життя мав осколок біля серця. Після воєнних років був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну і напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складають збірка оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957) та ін. Вже після смерті письменника світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі», яка була написана 1963 року. Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Український письменник — Тютюнник Григір Михайлович (1931–1980) — доводиться йому молодшим братом по батькові.