Перечитуючи Бертольда Брехта «У людини має бути
хоча б на два гроша надії,
інакше жити неможливо»
Народився 10 лютого 1898 в
місті Аугсбург в заможній буржуазній родині. Під час навчання в міській
реальній гімназії (1908-1917) почав писати вірші, оповідання, які були
надруковані в газеті «Аугсбурзькі новини» (1914-1915). Вже в його шкільних
творах простежувалося різко негативне ставлення до війни. Закінчив Мюнхенський
університет, де вивчав медицину і літературу. Але в 1918 р. перервавши
навчання, працював санітаром у військовому госпіталі, тут пише вірші і п’єсу
«Ваал». У 1919 р. з’являється на світ п’єса «Барабани ночі», яка була
відзначена премією Генріха Клейста. У 1923 р. переїхав до Берліна, де працював
завідувачем літературної частини і режисером в театрі Макса Рейнхардта. У
другій половині 20-х років письменник переживає світоглядний і творчий переломи:
захоплюється марксизмом, зближується з комуністами, розробляє концепцію
«епічність драми», яку апробує в п’єсах: «Тригрошова опера» (1928), «Свята
Іоанна боєнь» (1929-1931 ) та ін. 1933-1948 рр. період еміграції, сім’я
переїжджає до Австрії, а потім, після її окупації до Швеції, Фінляндії. Коли
Фінляндія вступила у війну Брехт з сім’єю переїжджає до США. Саме в еміграції
були написані найбільш відомі його п’єси — «Матінка Кураж та її діти» (1938),
«Страх і відчай в Третій Імперії» (1939), Життя Галілея (1943),« Добра людина з
Сезуана» (1943), «Кавказьке крейдяне коло» (1944).
Немає коментарів:
Дописати коментар