Вишиванка: українська душа

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з'являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім'ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.

 День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

Напередодні свята вишиванки бібліотекари провели урок «Вишиванка: українська душа» для учнів 3-х класів, на якому ознайомили дітей з історією свята, з кольорами вишивки, з орнаментами вишивальної техніки, з картою вишиванок. Учні відповідали на запитання вікторини.  Наприкінці уроку запропонували ліцеїстам  за допомогою QR-коду перейти до сайту,    де можна створити власне закодоване ім’я в український вишивці. Діти були в захваті. 

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «#вишиванканашоберіг»

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України запрошує 16 травня 2024 р. у Міжнародний день вишиванки приєднатися до Всеукраїнського онлайн-флешмобу «#вишиванканашоберіг». Вишиванка завжди була і залишається найважливішим символом України. Це не лише оберіг нашого народу, а й втілення щастя, духовного багатства та зв’язку між поколіннями. Одягніть вишиванку, щоб показати єдність українського народу, зробіть фотографію та опублікуйте її в соціальних мережах. Нехай День вишиванки зблизить українців у всьому світі, а давні символи нашої культури додадуть нам сили для перемоги над ворогами!

Бережімо традиції! Любімо Україну! Україна переможе!

Лего-вікторина

Що ми знаємо про книги?

                                              9 травня – День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України від 8 травня 2023 року № 266 «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу. 

Після завершення Другої світової війни, коли Європа лежала в руїнах, європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Для економічного відновлення потрібно було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє. 

9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільноти, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй Декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. 

Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За його задумом, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

 В результаті у 1951 році в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу - Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Вважається, що саме Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. І в цей же час саме Україна вже не вперше у своїй історії рятує Європу від зовнішньої загрози, від навали варварської орди. 

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на мир і створення нової світової системи безпеки. І очевидно, що необхідною умовою для подальшого існування європейської цивілізації є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті.

 

Бібліотекарі провели захоплюючу подорож для учнів 7 класу "Шляхами Європи: відкриваємо таємниці країн" Діти ознайомилися з європейськими цінностями, символами Європи. Відповідали на питання вікторини, впізнавали  за описом дивовижні споруди Європи. 

День Європи

8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни

             Пам'ятати заради майбутнього.

  День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це день, коли ми згадуємо мільйони людей, які загинули у цій жахливій війні, та вшановуємо подвиг тих, хто боровся за свободу й перемогу над нацизмом. Важливо пам'ятати уроки Другої світової війни, ніколи не забувати про жахіття війни та ціну перемоги,  

боротися з будь-якими проявами неонацизму та фашизму, цінувати мир і свободу, здобуті кров'ю мільйонів людей.   З метою  висвітлення тих страшних подій, була   підготовлена  книжкова виставка «Пам’ятати заради майбутнього».  На ній представлено  добірку  видань, що висвітлюють складні сторінки подій Другої світової війни, розкривають роль та внесок України у перемогу та вшановують пам’ять кожного з 8 міліонів жертв українців, хто боровся з нацизмом.

    Епіграфом до виставки стали слова нашого видатного земляка В.А. Симоненка:

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

 

   Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

 Пам'ятаймо про подвиг наших предків, бережімо мир та єдність!

Віртуальна книжкова виставка сучасної української літератури для підлітків

         Юний друже!

    Запрошую тебе завітати до віртуального світу книг в яких ти зможеш отримати відповіді на всі складні життєві питання. Ці книги вражають своєю відвертістю. Ти дізнаєшся, як обрати правильні рішення у майбутньому.

Готуємося до Великодня.

 Великдень в Україні — це, крім усього іншого, свято весняного воскресіння, оновлення природи, яке відзначалося з настанням дня весняного рівнодення ще за дохристиянських часів. Бібліотекарі ліцею «Ерудит» поділилися з учнями 5 класу, які завітали до читального залу бібліотеки, знаннями про чудові традиції та звичаї святкування Великодня.  В Україні Великдень 2024 року буде святкуватися 5 травня. Це важливо, адже знайомство з культурною спадщиною та народними обрядами з раннього віку формує світогляд та почуття єднання з рідною землею.