26 листопада відзначається Всесвітній день інформації.  

                                                   «Мені здається, що про сучасний світ дуже важливо   

                                         зрозуміти одну річ: велике розмаїття інформації не

                                         гарантує її достовірності»

                                                                                           Річард Гір.

                                         Інформація — найбільш цінний з відомих мені  

                                        товарів»

                                                                                         Wall Street.

                                        «Як правило, найбільшого успіху досягає той, хто

                                         володіє кращою інформацією»

                                                                                   Бенджамін Дізраелі.

                                       «Таємна інформація — це майже завжди джерело

                                        великого статку та результат публічного скандалу»

                                                                                             Оскар Уайльд.                        

     Інформація, в широкому сенсі, - відомості, що передаються одними людьми іншим людям усним, письмовим або будь-яким іншим способом, а також сам процес передачі або отримання цих відомостей.

    Інформація завжди відігравала в житті людства дуже важливу роль. Проте з середини 20 століття в результаті соціального прогресу і бурхливого розвитку науки і техніки роль інформації незмірно зросла. Крім того, відбувається лавиноподібне наростання маси різноманітної інформації, яка отримала назву "інформаційного вибуху".

    Сьогодні світом рухає інформація.   Соціальний прогрес, активний розвиток науки зробили інформацію більш доступною для людей.

   Сьогодні це свято журналістів, провайдерів, програмістів - всіх тих, хто займається збором, обробкою і передачею інформації. За статистикою, за останні 30 років людством створено стільки ж інформації, скільки за три попередніх тисячоліття.

                           Итальянский сказочник Карло Коллоди

24 ноября исполняется 190 лет со дня рождения итальянского писателя и журналиста Карло Лоренцини, известного всему миру под литературным псевдонимом Коллоди (по названию пригорода, где прошли его детские годы).

   Самым популярным произведением Карло Коллоди является сказочная повесть «Приключения Пиноккио: история деревянной куклы», которую он начал сочинять в том возрасте, когда редко совершают открытия - ему было тогда 55 лет. И, спустя годы, из-под его пера вышла история, рассказывающая об удивительных похождениях деревянного мальчика, которую полюбили дети всего мира.

      Впервые сказка была напечатана под названием «История одного буратино» (буратино - по-итальянски: марионетка). Написать детскую книгу писателю предложил редактор римского еженедельника «Детская газета». Идея так увлекла Карло, что он сочинил историю за одну ночь. 7 июля 1881 г. появилась первая история из жизни Пиноккио. А затем увлекательные приключения печатались из номера в номер. Повесть имела огромный успех. 

        24 листопада - День друзів. Повна назва цього свята — День придбання друзів, а також здійснення впливу на людей. Щороку це свято обов'язково проводиться з використанням ідей відомого психолога та письменника Дейла Карнегі. Він народився саме 24 листопада в 1888 році, тому це свято відзначають у знак поваги до цієї людини, чия книга «Як здобувати друзів та впливати на людей» до цих пір залишається бестселером у багатьох країнах світу.

         Вперше книга Карнегі про завоювання друзів була опублікована в 1936 році. Людина, завдяки якій з'явився День друзів в США, виросла у бідній сім'ї, яка з усіх сил намагалася дати синові хорошу освіту. Карнегі закінчив педагогічний коледж і під час навчання завжди намагався виділитися серед однокурсників, подолавши свій комплекс неповноцінності. Саме так він знайшов ефективні методики налагодження відносин з людьми, про які пізніше розповів у своїх книгах.

         Вже багато років поспіль його книга «Як придбати друзів ...» особливо активно розкуповується саме в цей день — 24 листопада.
                   Почитай книгу Дейла Корнеги і ти.

215 лет со дня рождения Владимира Даля.

   Ровно 215 лет назад (22 ноября 1801 года) в в посёлке Луганский  в семье датчанина-лингвиста, богослова и медика Ивана Даля родился сын. Будущего лингвиста назвали Владимиром. Отец был многостороннее образованным, знал даже древнееврейский язык; мать — немка, дочь Фрейтаг, переводившей на русский язык Геснера и Ифланда.  Даль получил домашнее образование, писал стихи. В 1815 поступил в Морской кадетский корпус в Петербурге. 

      Кстати, великий лексикограф был тесно связан с Николаевом, он жил в нашем областном центре  и здесь же  начал работу над своим знаменитым «Толковым словарем русского живого языка». В 1805г. Семья Далей переехала в Николаев в связи с переводом отца И.М. Даля на должность Главного доктора (старшего лекаря) и инспектора Черноморского флота. В Николаеве семья Далей проживала по трем адресам в казенных домах: угол  улиц Спасской и Наваринской (1809), ул. Экипажеская (ныне ул. Володарского ), 1(1819), ул. Купеческая  (ныне ул. Потемкинская), 115 (1823). Здания не сохранились.

   Служа в Николаеве Даль начал работу над своим знаменитым «Толковым словарем русского живого языка».  В Николаеве им были написаны , изданы и поставлены пьесы «Невеста в мешке, или билет в Казань» (1821), “Медведь в маскараде»(1822), изобилующие  николаевскими реалиями. Служебную карьеру Даля погубило «пасквильное письмо» содержавшее недвусмысленные намеки в адрес гражданской жены А.С. Грейга — Юлии Михайловны. Дерзость была наказана , военный суд лишил Даля чина и заключил его под домашний арест. Спустя 7 месяцев (12.04.1824) Даль был вынужден покинуть Николаев  и по переводу на балтийский флот выехал в Кронштадт. Впоследствии Даль несколько раз посещал Николаев, в частности в 1846году.

По окончании русско-турецкой войны 1828–1829 Даль продолжил службу в качестве военного врача и эпидемиолога. В 1831 работал на эпидемии холеры, а также принимал участие в польской кампании. Вернувшись в 1832 в Петербург, работал в военном госпитале. В 1833 Даль был направлен на службу в Оренбург, где стал чиновником особых поручений при военном губернаторе.

По долгу службы Даль несколько раз посещал Николаев, в частности в 1846году. Имя Даля носит одна из улиц города.

             19 ноября - 305 лет со дня рождения  Ломоносова  Михаила Васильевича.

История, конечно, не повторяется. И, вероятно, уже не будет людей с таким универсальным диапазоном научной деятельности, как у Ломоносова. Науки сейчас ушли далеко вперед, и одному человеку просто невозможно достичь вершин одновременно в нескольких областях познания. И всегда Михаил Васильевич Ломоносов – ученый, философ, поэт – будет вызывать глубокий интерес как личность, продемонстрировавшая силу человеческого разума, как борец с тьмой и невежеством.

Бібліо-Граф: Книжки, про які можна було тільки мріяти

Бібліо-Граф: Книжки, про які можна було тільки мріяти:   Раніше оживити книжкові ілюстрації ми могли хіба що за допомогою власної розвиненої уяви. А тепер можна завантажити спеціальний до...

   16 листопада - Міжнародний день толерантності (терпимості)

    Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.

    Міжнародний день терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

    16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

    У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.

Бібліотекар пропонує почитати

Поема про дітей-біженців"Пізнай, прийми і руку простягни"Горова Л.В. Пізнай, прийми і руку простягни. – 2-ге вид. доп. – К.: Біі Граф, 2010. – 28 с.: іл., нот. іл. (м. обкл.)

Книга для читання має на меті формування і розвиток толерантного ставлення до людей інших національностей. В поемі описано реальні історії та проблеми, з якими стикаються діти-біженці. Книга знайомить учнів з терміном "біженці", допомагає у вихованні відповідальної та небайдужої до чужої біди особистості, відкритої для сприйняття інших культур, яка поважає людську гідність та індивідуальність.В книзі розміщено завдання, вправи, пісні.       Книгу гарно проілюстровала талановита художниця Тетяна Лиска.

                195 лет со дня рождения Ф.М. Достоевского

11 ноября -195 лет со дня рождения Фёдора Михайловича Достоевского (1821-1881)

Литературная слава пришла к Федору Достоевскому после публикации романа "Бедные люди" (1846) и последовавших за ним произведений - "Белые ночи", "Неточка Незванова". Пять лет сибирской каторги, последующая служба рядовым отразились в "Записках из Мертвого дома" (1862). В 1960-е Достоевский издавал журналы "Время" и "Эпоха", печатался как литературный критик и публицист. Но главным поприщем писателя осталась художественная литература. Основные произведения, написанные им в жанре романа: "Униженные и оскорбленные" (1859), "Преступление и наказание" (1866), "Игрок" (1867), "Идиот" (1868), "Бесы" (1870-1872), "Братья Карамазовы" (1878-1880). Параллельно в 1873 году Достоевский печатает "Дневник писателя", в котором художественные произведения перемежаются публицистическими статьями и философскими эссе. Идеи Достоевского оказали огромное влияние на искания философской и общественной мысли в России.

11 ноября-115 лет со дня рождения Евгения Ивановича Чарушина

      

В детскую литературу Евгений Иванович Чарушин вошел со своей темой, со своим особенным голосом рассказчика и писателя. Он, по сути, создал новый тип анималистической книги для детей (маленький рассказ о маленьком животном для маленьких детей). Первые его книжки - "Вольные птицы", "Разные звери" - это еще книжки-картинки без текста. А "Щур", "Медвежата", "Волчишко", "Еж" - это коротенькие, с несложным сюжетом истории в картинках. В рассказах герой-ребенок впервые сталкивается с природой. А герои-птицы, зверята - весело, интересно, разнообразно живут на страницах книг. За каждым рисунком стоит огромный опыт наблюдения за живой природой и неустанный труд. Ведь Чарушин уделял большое внимание натурным зарисовкам, наблюдениям, глубокому знакомству с текстом. Он даже признавался, что иллюстрировать чужие тексты ему проще, чем свои собственные, - тогда происходит меньше споров между Чарушиным-писателем и Чарушиным-художником. За иллюстрации к "Деткам в клетке" С. Маршака художник получил Золотую медаль на международной выставке детской книги в Лейпциге. Было это незадолго до его смерти, в 1965 году. Работая в Детиздате, он проиллюстрировал более 100 детских книг.

                      Практикум шкільних бібліотекарів міста

   9 листопада на базі Первомайського НВК "ЗОШІ-ІІ ст. №15 - колегіум"  розпочала роботу творча група шкільних бібліотекарів міста Первомайська, яка протягом 2016-2017 рр. працюватиме над проблемною темою

      "Використання ІКТ у професійній діяльності шкільного бібліотекаря".

- Kizoa Movie Maker - Video Editor

     Метою і завданнями роботи творчої групи є підвищення рівня компетентності шкільних бібліотекарів засобами мережевих технологій, створення персональних веб-сайтів чи блогів для обміну методичним досвідом з колегами , віртуальних спільнот, для роботи з учнями тощо.

        Перше засідання творчої групи проводилось за темою:« Блог – як складова частина сучасної шкільної бібліотеки», в ході якого бібліотекарі   ознайомились з історією створення комп’ютерних мереж та їх функціональними можливостями на сучасному етапі розвитку Інтернету. Була виконана практична робота по створенню персональних блогів шкільних бібліотекарів.

День української писемності та мови

                               День української писемності та мови

                 

День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

                                 

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

                                   

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.” Панас Мирний

             80 років від дня народження Вінграновського М.С.

Шановні колеги, до 80-річчя Миколи Вінграновського освітянами нашого міста був розроблений чудовий  інформаційний ресурс. Можливо, він стане Вам в нагоді.

                                           

                                          Сайт Миколи Вінграновського

  Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богополі (тепер у складі міста Первомайськ) на Миколаївщині. Закінчивши 1955 року сільську середню школу, навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторському відділенні. Нa особисте запрошення видатного кінорежисера і письменника О. Довжен­ка Вінграновський вступив до Всесоюзного державного інституту кінемато­графії у Москві, який закінчив 1960 року.

    Працював кінорежисером на Київ­ській кіностудії їм. О. Довженка.

Перші поетичні публікації Вінграновського з'явилися 1957 року. У квіт­ні 1961 року «Літературна газета» опублікувала велику добірку його творів. Наступного року побачила світ перша книжка Вінграновського «Атомні пре­люди». Етапами творчого зростання стали для нього збірки «Сто поезій» (1967) та «Поезії» (1971). У 80-х роках вийшли книжки «На срібнім березі» (1982), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим» (1981).

Поезії Вінграновського на тлі тогочасного літературного продукту від­значалися глибиною думки і довершеністю образів. Не випадково відомий літературознавець В. Моренець назвав його «першим з-поміж рівних у пле­яді "шістдесятників"».

Важливою подією в українському літературному житті стала поява книжки інтимної лірики Вінграновського «Цю жінку я люблю» (1990), яка відкривалася віршем «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» Пізніше вийшли збірки поета «З обійманих тобою днів» (1993) та «Любове, не прощавай!» (1997). Він також відомий читачеві як автор творів для дітей.

Нa відміну від багатьох шістдесятників, які з кінця 80-х років минулого століття захопилися політикою та пошуком керівних посад, Вінграновський зберіг вірність творчому покликанню. Єдиною керівною посадою (і то не- оплачуваною), було головування від 1989 по 1993 рік в українському відді­ленні ПЕН-клубу.

Помер Микола Вінграновський 26 травня 2004 року.

«Неповторна індивідуальність Вінграновського невловна і біжуча, як живе срібло. Його поезія — це стихія, що в ній цілковито відсутня якась на­вмисна спрямованість, передбаченість. Постійне переливання настроїв, станів, натхненна гра уяви. Ніколи не вгадати, про що він говоритиме за мить, що зрине дивовижно з глибинних нутрів його душі і який настрій хвилею його огорне й хвилею спаде, шоб поступитися місцем іншому... Все, чого коли-небудь сягав його душевний зір і що чутно чи нечутно торкалося ко­лись його душі, — все воно живе в ньому постійно, глибоко жевріє здатною щомиті спалахнути живою жариною; живе, готове щохвилі полинути водо­спадом, упасти росинкою чи вдарити громом — з найнепомітнішого і найне­сподіванішого приводу.

Але в цій непідлеглій стихії його поезії є тремке ядро, осереддя, навколо якого розгортається увесь вміст душевного життя і до якого все так чи інакше знову й знову повертається, все нестримно тяжіє. Це народ, нація. Україна. Укра­їна в усій складності її історичної долі — це для нього не тема, не мотив, не образ, до яких звертаються рідше або частіше, віддаючи далину злобі дня, традиції чи власному сентименту. Це щось більше, це те, чим живе його душа».

                    

Микола Степанович Вінграновський

Прочитать другие публикации на Calaméo