Традиції новорічного святкування

                     Новий рік: як у давнину святкували українці

   Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

   Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

Традиції новорічного святкування

Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.

Побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. На Полтавщині у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину, якщо з півночі – на озимину. Тієї ж ночі намагалися дізнатися, які зернові будуть найбільш урожайними наступного року. Для цього надворі лишали пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Вважалося, що краще вродить та культура, на яку впав іній. Яскраво ігровий характер мали ворожіння про шлюб.

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), рітуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками ("Маланка", "Коза") та ін. Деякі з них широко побутують й донині.

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

«Фонтан казок – щоб напувати мрії»

 28 грудня – 55 років з дня народження Івана Андрусяка

Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець Косівського району Івано - Франківської області. Вищу філологічну освіту здобув у Івано - Франківському державному педагогічному інституті ім. Василя Стефаника.

Навчався в Українській академії державного управління при Президентові України. проходив стажування в Університеті північного Лондона "Universiti of North London" (Лондонський Університет Метрополітен "London Metropolitan Universiti").

На початку 1990 - х створив літературне угруповання "Нова дегенерація". Від початку 2000 - х рр. активно виступив як літературний критик. Від 2005 року, з народженням молодшої дочки Стефи, в журналах, альманахах і антологіях друкуються його вірші для дітей, які згодом увійшли до збірки "М'яке та пухнасте".

Автор дитячих книг "Стефа і її Чакалка", "Звіряча абетка", "Зайчикова книжечка", "Абетка - прозивалка", "Хто боїться Зайчиків", "Дядько Барбатко сміється", "Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому", "Кабан дикий - хвіст великий", "Вісім днів із життя Бурундука", "Пінгвінік", "Сонячні дні домовичка Мелетія", "Третій сніг", "Лякація" та інш.

Його перу належать книжка біографічних оповідань "Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку - Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша".

Лауреат літературних премій "Благовіст", імені Бориса Нечерди, журналу "Кур'єр Кривбасу", першої премії конкурсу творів для дітей "Золотий Лелека", миіжнародної премії "Corona Carpatica".

Дитяча повість "Вісім днів із життя Бурундука" увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу "Білі ворони 2013" (White Ravens 2013).

Лауреат Корнійчуковської премії 2016 року - 1 - а премія в номінації "Поезія для дітей" за збірку "Лякація".

Твори Івана Андрусяка перекладалися англійською, португальською, німецькою, польською та вірменською мовами.

Іван Михайлович перекладає з грузинської, білоруської, англійської, польської та російської.

Разом з дружиною, літературознавцем Катериною Борисенко, виховує сина Івана та доньок Лізу і Стефу.

Працює головним редактором видавництва "Фонтан казок", шеф - редактором видавництва "Легенда"

«Дитину обманути неможливо» від користувача Inna Levchenko

Книги Івана Андрусяка чекають своїх читачів у бібліотеці.

190 років з дня народження Марко Вовчок

 Мовчазне божество

   Цього року виповнюється 190 років з дня народження Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – української письменниці та перекладачки.

   Марія Олександрівна Вілінська народилася 22 грудня 1833р. в родині збіднілого дворянина. У 1845–1846 pp. Марія навчалась у жіночому пансіоні в Харкові. 

       Літературна спадщина Марка Вовчка налічує дві книги «Народних оповідань», романи та повісті: «Інститутка», «Кармелюк» (казка), «Три долі», «Маруся», «Гайдамаки», художні нариси «Листи з Парижа», низка творів російською мовою, переклади творів французької, німецької, англійської та польської літератур.

Gold Dark Blue Elegant Happy New Year Countdown Animated Video від користувача Lubov Mazyrenko

 Микола Григорович Хвильовий – 130 років від дня народження

      Український інститут книги вже традиційно щороку проводить акцію «Національний тиждень читання». Цьогоріч він відбувся  з 4 по 10 грудня.

У фокусі акції — постать Миколи Хвильового, 130 років від дня народження якого українці відзначають  13-го грудня. «Бути своїми» — гасло цьогорічного Національного тижня читання, це означає «не поділяти Україну на схід і захід, північ і південь, добре знати свою класику, і робити все, щоб класики української літератури стали такими ж популярними, як і сучасні автори». Необхідно вчитися у класиків й осмислювати їхні послання. Зокрема, й у Миколи Хвильового, думку якого можна звести до гасла «геть від Москви!». Саме його постать цьогоріч у фокусі акції.

Микола Григорович Хвильовий (1893-1933) від користувача Lubov Mazyrenko

Національний тиждень читання

                Завершення Національного Тижня Читання

      «Ми хочемо, щоб читання стало повсякденною звичкою кожного українця, а наша Акція – гарною традицією в передріздвяний час об'єднуватися навколо читання, ділитися своїми великими й маленькими персональними читацькими рейтингами, обговорювати прочитане, підтримувати українську книжку, надто в такий темний і крихкий час для нашої країни, її культури зокрема. Нехай Національний тиждень читання надихає вас, ваших друзів, рідних, коханих, колег відвідати бібліотеку чи книгарню! »,  – розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

         Завершився  Національний Тиждень читання, який проходив з 4 по 10 грудня 2023 року. Дякую усім, хто долучився до флешмобу, поділився своїми читацькими вподобаннями та виклав фотографії зі своїми улюбленими або нещодавно прочитаними книгами.

«Наша реальність так фантастична, що єдиний спосіб до неї наблизитися - це писатифентезі"

 КОРНЕЛІЯ ФУНКЕ 

(до 65-річчя від дня народження)

Цього року відзнаку за вклад до літератури від RSL International Writers (Королівське товариство письменників, Великобританія) отримала Корнелія Функе.

Корнелію постійно порівнюють із Джоан Роулінг. Функе є однією із авторів сценаріїв до німецького дитячого телесеріалу “Сім каменів”, який виходить з 1988 року.

Роман «Король злодіїв» отримав дві популярні американські відзнаки в галузі дитячої літератури у категорії «Краща дитяча книга року», а журнал Guardian розмістив роман на перше місце свого хіт-параду дитячої літератури.

Міжнародна популярність до Корнелії завітала 2002 року, коли в США надрукували переклад її роману “Володар над злодіями”, написаний 2000 року.

Найвідоміший та найвизначніший роман “Чорнильне серце”, вийшов у світ 2003 року, а в 2006 та 2008 роках – з’явилося його продовження “Чорнильна кров” та “Чорнильна смерть”.

Авторка понад 40 книжок, що неодноразово екранізувались, в Україні відома в першу чергу завдяки “Чорнильній трилогії”. Режисер Guillermo del Toro довірив їй втілити у словах свою кіноісторію “Лабіринт Фавна”, а перший наклад книжки   “Reckless” Корнелії сягнув 1 000 000 примірників.

Корнелія Функе створює історії вже 34 роки, і як стверджує авторка, анітрохи не втомилась. З-під її пера вийшло безліч слів, що знайшли читачів у всьому світі, але свій творчий шлях письменниця починала, як ілюстраторка.

Корнелія Функе досі поєднує письменництво та ілюстрацію.

Функе Корнелія від користувача Lubov Mazyrenko

Національний тиждень читання

       В Україні стартує Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція “Національний тиждень читання”.

       Національний тиждень читання триватиме з 4 до 10 грудня 2023 року.

Щоб долучитися до акції, школярі, їхні батьки та освітяни мають у зазначений період опублікувати в соцмережах допис чи кілька дописів про свій читацький досвід з хештегами #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми. Дорослі та діти можуть написати:

-        -   добірку улюблених книг;

-        -  відгук про останній прочитаний твір;

-        -   роздуми про важливість культури читання тощо.

Цьогоріч Всеукраїнська акція пройде під гаслом “Бути своїм”. Як зазначили в МОН, вона покликана об’єднати суспільство довкола читання та показати зв’язок між поколіннями, а також єдність та стійкість українців і українок.

     Наша бібліотека ліцею «Ерудит» теж долучається до Національного тижня читання. Завдяки  випускнику нашого ліцею ми отримали можливість   придбати дитячу художню літературу на суму -  6000 грн.

      Тож пропонуємо вам також долучитися до акції, робить дописи про свої улюблені книги, про останній прочитаний твір, про важливість культури читання і не забувайте про хештеги  #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми.                        

    

Нові книжки від користувача Lubov Mazyrenko

І знов про Первомайськ.

                                                   Ода рідному місту.

   На теренах Первомайських пабликів натрапила на дуже цікаву інформацію про наше місто. Олександр Висоцький з великою любов’ю зробив мікс з цікавинок нашого міста.      Першоджерело

   Публікація надихнула на можливість ще раз з захопленням подивитися на різноманіття нашого спільного дома. Олександре, дякуємо Вам за цю можливість.

   Місто неповторне річками та Бузькими порогами, культурою, людьми, традиціями. Тут є чарівний баланс між досить багатим, як для невеликого міста, культурним життям та можливістю поблукати на природі просто в межах міста. Усе, що тобі може бути потрібно, — в межах години руху будь-яким транспортом.

   Місто має цікавезну історію і купу таємниць, які відкриває тому, хто ним щиро захоплений. Чого лише вартий наш старий парк, і млини на Бузі та Синюсі, і старі будівлі, кожна з яких має свою історію.

   Нехай це місто для кожного з вас буде особливим, нехай тут народжується щастя і кохання, хай наше місто росте і розвивається, обдаровуючи усіх нас світлими мріями та добрими сподіваннями!

                       Україна відзначає День Гідності та Свободи

 В Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи.     Його встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.

      День гідності та свободи став своєрідним наступником свята Дня свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

      Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

       Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

       Вже другий рік поспіль День гідності та свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.

      Пропонуємо Вас віртуальну книжкову виставку до Дня Гідності та Свободи

Інформ-дайджест проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек 2023

   Інформ-дайджест проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "Вірю в майбутнє твоє, Україно!"

 у Первомайському ліцеї "Ерудит"

7 листопада – 87 років від дня народження Миколи Вінграновського.

З любов'ю до людей і слова. 

Микола Вінграновський – один із найяскравіших представників творчої генерації шістдесятників. Того покоління, яке розквітло після страшних часів сталінського терору, і вже не боялося на повний голос заявити про себе в українському мистецтві. Експресивний, пристрасний лірик, Вінграновський не обмежувався самою тільки поезією. Він був і талановитим прозаїком, а також режисером, сценаристом й актором кількох фільмів, продовжувачем кінематографічних традицій Олександра Довженка. Микола Степанович народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайськ Миколаївської області. На долю хлопця припала війна та тяжкі повоєнні роки, тому школу він закінчив аж у 18 років. Далі Вінграновський вступив до Київського інституту театрального мистецтва. Там він познайомився та заприятелював із Олександром Довженком, який і забрав Миколу до Москви на навчання у ВДІК. По закінченню вишу в 1960-му, Вінграновський знявся у стрічці “Повість полум’яних літ”, де зіграв головну роль Івана Орлюка. За цю роботу Микола отримав золоту відзнаку кінофестивалю в Лос-Анджелесі. Микола Вінграновський вдало поєднував режисуру з письменством. Літературний дебют Миколи відбувся в 1957 році в журналі “Жовтень” (нині “Дзвін”). Потім кілька років поспіль друкувався в різних періодичних виданнях. 1962-го побачила світ його перша збірка “Атомні прелюди”, яка містила 48 поезій. “Глобальна загроза людству, з протесту проти якої стартує поезія Вінграновського, змушує його відчувати та мислити також у глобальних масштабах. Тож не дивно, що цю поезію пронизує такий потужний – направду космічний – патос”, – так характеризують “Атомні прелюди”.

 За п’ять років вийшла нова збірка “100 поезій”, але в ній було 99 віршів. Причиною цього стала цензура, яка насамперед перетрусила чи не кожний рядок поезії. Невідповідність назви до кількості – певний символізм, в якому автор намагався донести до людей усі труднощі, які довелося подолати, щоб книга потрапила на очі читачам. Водночас із поезією Микола Степанович почав писати прозу. З-під його пера освічені люди, яких не можна загнати в перелік”. У Вінграновського стало сили вистояти проти влади, йому з’явилися повісті й оповідання. Найвідоміші з них: “Первінка”, “Сіроманець”, “Гусенятко”, “На добраніч”, “Кінь на вечірній зорі”, “У глибині дощів”, “Літо на Десні”. Тут письменник поєднував світ людей і тварин. Він майстерно передавав думки, які нібито роїлися в головах звірів. Цей художній прийом зачаровував малечу. До речі, діти для Вінграновського – особлива тема. На відміну від дорослих, вони живуть ще мріями, у них ще не сформувалась та доросла практичність, позбавлені цинізму, вони світлі та відкриті для світу, кожен із них – індивідуальність, яку ще не “причесало” суспільство. Саме через те, Микола Степанович чимало своїх праць присвятив дітлахам. У 1984 році письменник за дитячі збірки став лавреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка. Також Микола Вінграновський справжній майстер інтимної лірики, в якій поет розкриває широкий спектр почуттів, від шалено-пристрасного піднесення до спокійного, глибоко-філософського почуття. У своїх ранніх віршах поет оспівує вірність, цноту, пристрасть, розчарування. У зрілому періоді на перший план виступають здебільшого інтимні роздуми, прагнення проникнути розумом у сенс людського буття. У творчому доробку Миколи Вінграновського десять поетичних збірок, дев’ять повістей, один роман. Він зіграв вісім ролей і зняв 14 фільмів. Як то кажуть – талановита людина, талановита у всьому. 26 травня 2004 року Микола Вінграновський внаслідок тяжкої хвороби відійшов у засвіти. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

You have the power від користувача Inna Levchenko

 

 Збери пазли по ілюстраціям творів Миколи Вінграновського

Велика книжкова виставка

                          "Вірю в майбутнє твоє, Україна!"

Бібліотека ліцею «Ерудит» завершує Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек книжковою виставкою «Вірю в майбутнє твоє, Україна!»  з непохитною вірою в перемогу України.  

    Рідна Україно! Ти дорога усім нам. Для кожного твого сина і дочки

немає землі милішої від тої, на якій він народився і живе. Ми віримо, що

минуть тяжкі часи, і Україна відродиться для новітньої слави, для щастя.

                                     Ми віримо в твоє майбутнє, Україно!

З Україною в серці

  Інтерактивна книга  "З Україною в серці".

 

          Україна... Наша рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною.

Україна - це чарівна природа, це неповторна культура, це все те що навколо нас, Україна - це та земля, де ми народилися, де завжди чекає батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це - наша Батьківщина, найкраща і найрідніша. Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Нам є за що любити нашу державу. Як писав український письменник В.Сосюра:

«Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… 

В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди…»

Давайте дослухаємося до цих слів та будемо любити нашу державу

такою яка вона є, бо саме такою зробили її ми – прості люди – українці.

                                     

Як парость виноградної лози, плекайте мову".

27 жовтня - День української писемності та мови 

Цьогоріч все світове українство вперше відзначає День української писемності та мови  27 жовтня. На офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови нагадують, що Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається багато заходів з популяризації української мови, серед яких і Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Уповноважений із захисту державної мови сподівається, що до його написання долучиться рекордна кількість українців, а також представників інших націй, які, проявляючи солідарність з Україною, почали вивчати мову Героїв. 

За час свого існування українська пережила не менше пів тисячі циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецедентну підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає Перемогу! 

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

З нагоди свята бібліотека Первомайського ліцею "Ерудит" експонує книжкову виставку на тему "Як парость виноградної лози, плекайте мову", виставку малюнків "Вірю в майбутнє твоє, Україна", а також пропонуємо вашій увазі інтерактивну книгу "Мова - духовний скарб нації"

      

 

Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

 Козацький квест «Заповіт отамана Вернидуба»

20 жовтня 2023 року у рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек відбувся цікавий та захопливий козацький квест «Заповіт отамана Вернидуба». Участь у квесті  брали учні 8-Б класу. Протягом гри учасники змагання занурилися в історію козацтва. Учасники віртуально перенестись до козацьких часів, щоб розгадати заповіт отамана Вернидуба, який має зв'язок із сучасністю. Квест складався із 11 завдань. За кожне правильно виконане з них учасники отримали літери, які наприкінці гри допомогли дізнатися заповіт козацького отамана Вернидуба, залишений ним для нащадків. Під час змагань емоції дітей зашкалювали. Випробування пройдено, заповіт отамана Вернидуба розшифровано, заряд бадьорості та гарного настрою отримано, перемогу в грі здобуто! А найголовніша Велика Перемога — найзаповітніша мрія кожного українця, ще попереду. Тримаємо стрій!

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

                                      «Вірю в майбутнє твоє, Україна!»

    18 та 19 жовтня бібліотекарі  Первомайського ліцею продовжували проводити заходи у рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Вірю в майбутнє твоє, Україна!» Наразі зустріч була з учнями 7-В, 5-Г та 6-А класів.  

   Учні 7-В класу змагалися в знаннях про українські національні страви, культуру споживання  їжі,  про візуальні пам`ятки географічного простору України, які стосуються народних кулінарних шедеврів.

   Учні 6-А та 5-Г класів розширили свій кругозір про знані туристичні особливості України, віртуально «відкрили» маловідомі місця України, які становлять собою інтерес.

Проект «Історія Голокосту та права людини»

 «Голокост на Миколаївщині»

16 жовтня в ліцеї «Ерудит» відбулося друге заняття для дев’ятикласників в рамках проєкту «Історія Голокосту та права людини» на тему: «Голокост на Миколаївщині». Як підсумок попереднього заняття, присвяченого трагедії Бабиного Яру, бібліотекарка ліцею Левченко І.А. представила дітям розроблений власноруч лепбук «Бабин Яр. Біль закатованих вчить цінувати свободу…», яким можуть скористатися учні під час підготовки до наступних занять. 

Вчителька історії Сизова А.В. провела заняття з лепбуком «Голокост на Миколаївщині». Учні дізналися про особливості Голокосту в різних зонах окупованої Миколаївщини – Рейхскомісаріаті «Україна» та Трансністрії, ознайомилися та розповідали іншим  історії Праведників народів світу з Миколаївщини та історії врятованих.

Бібліотекарка Мазуренко Л.Г. рекомендувала учням прочитати художні книги про Голокост, придбані за підтримки інституту ім.Ольги Ленгель (м.Нью-Йорк)  та взяти участь в конкурсах наукових і творчих робіт «Історія і уроки Голокосту ім. І.Б. Медвинського» (УЦВІГ, м.Київ) та «Уроки війн та Голокосту- уроки толерантності» (ТКУМА, м.Дніпро). 

 

Підтримано Інститутом ім. Ольги Ленгель. Ця публікація не є відображенням офіційної позиції спонсорів проекту.

Подорож по картах України

  Чи багато насправді ми знаємо про нашу країну? Чи замислюємося про те, наскільки різноманітна і дивовижна її культура, історія, природа? А що може найбільш повно і наочно розповісти про певну територію? Звісно, карти! Вони можуть розповісти багато цікавого та показати закономірності, непомітні, на перший погляд.  До того ж  картографувати можна будь-що! Для цього можна запропонувати разом здійснити уявну мандрівку Україною, яка не залишать байдужим жодного учня!

 

Подорож по картах України

Прочитать другие публикации на Calaméo

Мандри Україною.

 Подорож мальовничими місцями України з 6-Б.

     З метою поглиблення світоглядних уявлень дітей про Україну, як туристично-привабливу державу, чий природній, історичний та культурний потенціал вражає, для  учнів 6-Б класу  бібліотекарі ліцею «Ерудит» провели цікаву подорож Україною.

    Учні  розширили кругозір  про знані туристичні особливості України, в тому числі загальноєвропейського та світового рівня; віртуально «відкрили» маловідомі місця України, які становлять собою інтерес з точки зору їх природної, культурної, туристичної унікальності; відчули національну гідність та повагу до національних надбань українців.

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

  «Вірю в майбутнє твоє, Україно!».

У Первомайському ліцеї «Ерудит» 2 жовтня розпочався  Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек. Він триватиме до 31 жовтня 2023 року. Цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбувається під гаслом  «Вірю в майбутнє твоє, Україно!».

  З метою розвитку патріотизму підростаючого покоління, пробудженню в школярів глибокого інтересу до історії України та рідного краю протягом двох тижнів були проведені наступні заходи:

Інтелектуальна гра «Дивовижна Україна» - 7-і клас;

Гра-квест «Україна незвідана : у пошуках скарбів» - 9-і клас;

вікторина "Мій рідний край - це серця рідна пристань»  - 8-і  клас.