Доля у Марини
Цвєтаєвої склалася неймовірно трагічно. Війна і злидні дають про себе знати.
Одна її дитина в 3-річному віці помирає від голоду в притулку, чоловіка за
підозрою в політичному шпигунстві розстрілюють, другу дочку репресують на 15
років. Цвєтаєва з сином відправляється в евакуацію в Чистопіль, куди засилали
більшість літераторів - там їй обіцяють прописку і роботу. Цвєтаєва пише заяву:
«Прошу прийняти мене на роботу в якості посудомийки у їдальню Літфонду». Але їй
не дали і такої роботи: рада вважала, що вона може виявитися німецьким шпигуном.
Рідкісним талантом
володіє той, хто може дати пораду дітям так, щоб вони не сприйняли її як
повчання, а перейнялися словами. Дуже важливі не лише слова, а й почуття з
якими вони передані. У 1938 році Марина Цвєтаєва написала замітку в
емігрантський журнал для російських дітей, який готувався до запуску, але так і
не вийшов. Замітка була надрукована в скороченому вигляді в книзі Д. Бикова
«Борис Пастернак» (ЖЗЛ, 2005).
Від написання цього
послання, минуло 79 років, але воно і досі не втратило своєї актуальності
«Милые дети!
Никогда не бросайте хлеба, а увидите на улице,
под ногами, поднимите и положите на ближний забор, ибо есть не только пустыни,
где умирают без воды, но и трущобы, где умирают без хлеба. Может быть, этот
хлеб заметит голодный и ему менее совестно будет взять его так, чем с земли.
Никогда не бойтесь смешного и, если видите
человека в смешном положении:
I) постарайтесь его из него извлечь, если же
невозможно
2) прыгайте в него к человеку, как в воду,
вдвоем глупое положение делится пополам; по половинке на каждого – или же на
худой конец – не видьте смешного в смешном!
Никогда не говорите, что так все делают: все
всегда плохо делают, раз так охотно на них ссылаются. Ну а если вам скажут:
«Так НИКТО не делает» (не одевается, не думает и так далее) – отвечайте: «А я –
кто!»
Не ссылайтесь на «немодно», а только на:
«неблагородно».
Не слишком сердитесь на родителей, помните, что
они были ВАМИ, и вы будете ИМИ.
Кроме того, для вас они – родители, для самих
себя – Я. Не исчерпывайте их – их родительством.
Не стесняйтесь уступить старшему место в
трамвае. Стыдитесь – НЕ уступить!
Не отличайте себя от других – в материальном.
Другие – это тоже вы, тот же вы.
Не торжествуйте победы над врагом. Достаточно –
сознания. После победы – протяните руку.
Не отзывайтесь при других иронически о близком
(хотя бы даже о любимом животном!); другие уйдут – свой останется».
Джерело: psychologies.ru
Не можна не відзначити все зростаючий
останнім часом інтерес до здорового способу життя. Рано чи пізно починаєш
замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведеш, не кращим чином позначається
на здоров'ї. І добре, якщо це станеться рано ... 
