пʼятницю, 26 квітня 2024 р.

Чорнобиль: пам'ять, надія, відродження

           38 років від дня аваріїї на Чорнобильській АЕС 

  Майже 40 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. Тоді в атмосферу Землі була викинута величезна хмара радіоактивного пилу, яка накрила Україну, Білорусь і навіть частину Європи. То що ж саме сталося тієї ночі?

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблоку. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини на старті не відповідали завчасно узгодженому плану, рішення розпочати випробування все одно було ухвалене.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.

Фото від 5 квітня 2020 року - чоловік тримає лічильник Гейгера під час лісової пожежі в 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС. Тоді українська влада повідомила про стрибок рівня радіації через пожежу. Радіоактивними ізотопами цезію та інших елементів були забруднені 3/4 території Європи. Внаслідок такої масштабної аварії значні дози опромінення отримали понад 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані з зони зараження, яка охопила велику територію: 81 населений пункт України став безлюдним.



                         

вівторок, 23 квітня 2024 р.

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити. 

                                              Д. Дідро                     Всесвітній день книги і авторського права — щорічна подія, яка відзначається 23 квітня. Цей день присвячений святкуванню радості читання та цінності книг. Люди в усьому світі беруть участь у заходах, щоб визнати важливу роль книги як сполучної ланки між минулим і майбутнім, як мосту, що з’єднує покоління і культури.

   Ця дата має важливе літературне значення, оскільки в цей день відзначається річниця смерті кількох відомих авторів, зокрема Вільяма Шекспіра, Мігеля де Сервантеса та Інки Гарсіласо де ла Веги. ЮНЕСКО обирає місто, яке на один рік стає Всесвітньою столицею книги, щоб очолити різні ініціативи, які підтримують імпульс святкування цього дня.

   Книги — це справжній всесвіт для мрійників. Одні мрійники пишуть про неймовірні історії й небачені світи, інші занурюються в написане, подорожуючи в просторі та часі, не виходячи з дому.  

   Книги володіють унікальною здатністю як розважати, так і навчати людей. Вони одночасно є засобом для дослідження найпотаємніших куточків нашої душі та всього, що знаходиться за межами нашого особистого досвіду.

   Нехай цей день нагадує нам про важливість книг, письменників та авторських прав, які їх захищають, і надихає нас до подальшого вивчення, творчості та спілкування через слово письменника.

Вібповідай на питання вікторини.

Green Yellow Aesthetic Cute Notebook Group Project Presentation від користувача Inna Levchenko

вівторок, 2 квітня 2024 р.

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

 "Її величність - книга!"

2 квітня, в День народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі. Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

   Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в маленькому містечку Оденсе, розташованому на одному з датських острівців - Фіонсе. Він був неперевершеним казкарем, проте Андерсен писав не тільки для дітей. Він хотів, щоб його казки читали і дорослі.

    В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».

   У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати. Тож читаємо і перечитуємо улюблені твори неперевершеного «Короля казок»

понеділок, 1 квітня 2024 р.

2 квітня - 215 років з дня народження М.В.Гоголя

Таємничий та загадковий Гоголь.
 Микола Васильович Гоголь (прізвище при народженні Яновський, з 1821 року – Гоголь-Яновський) народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Помер у віці 43 років 21 лютого (4 березня) 1852 в Москві.

 За короткі 43 роки життя: 

- М. Гоголь став першим українським письменником, визнаним авторитетом і класиком  літератури, що подарували світу такі безсмертні твори, як “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Мертві душі”, “Ревізор”, “Ніс”, “Тарас Бульба” та ін., які перевидаються в багатьох країнах світу, за ними знімаються кінофільми і ставляться спектаклі в десятках країн світу і донині, через 170 років після смерті письменника.

- Ніхто до і після Миколи Гоголя російською мовою так широко, психологічно переконливо, яскраво і захоплююче не висвітлював українське життя, знайомлячи з ним сотні мільйонів читачів по всьому світу, і змусив його полюбити: народ, мову, звичаї, традиції, українські вольності, самовідданість і безстрашність козаків.

- Ніхто раніше так сильно і глибоко не висміював прогнилий російський чиновницько-бюрократичний апарат, як Гоголь, який побачив його зсередини в Петербурзі. “Мертві душі” – неперевершений шедевр світової літератури. Його порівнюють не тільки з “Божественною комедією” Данте, а й “Одіссеєю” Гомера. На сьогоднішні зберігся 1-й том (повністю), частково – 2-й том (кілька разів автор спалював рукопис, причому після першого разу переписував заново). А третій том, який значився в планах письменника, судячи з усього, залишився лише як задумка.

- Твори Гоголя є важливим джерелом української етнографії для вивчення життя і побуту українців у першій половині XIX століття. Незважаючи на те що Петербург був однією з ключових тем у творчості великого письменника, перше місце в ньому було відведено українській дійсністі, традиціям, звичаям, фольклору, історії. Про українців та українське життя весь світ дізнався завдяки таким геніальним творінням М. Гоголя, як “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Тарас Бульба”, “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, “Сорочинський ярмарок” та ін., об’єднаних у збірку “Миргород” – місто, що знаходилося неподалік від села Великі Сорочинці, де письменник провів свої дитячі роки.

-  Гоголь класик світової літератури. Літературознавці відзначають, що неповторність стилю і манери письма вже з ранніх творів дозволила Гоголю стати одним з найвидатніших письменників не тільки його сучасності, а й в історії світової літератури. 

- “Ревізор” Гоголя справив ефект вибуху бомби. До того російська література не бачила нічого подібного: у виставі була показана нещадна правда про життя і звичаї Росії. І хоча, як говорив сам автор, мова йшла тільки про шість провінційних чиновників, які виявилися брехунами, хабарниками, кар’єристами, багато в них впізнали себе і тому були невимовно обурені.

- Микола Гоголь доводив росіянам ще в 1-й половині XIX століття, що російська та українські мови, культура, менталітет, звичаї, звичаї різні у двох цих народів слов’янської групи. 

 Гоголь відмовлявся називати себе російським або українським письменником. Він був, як зараз би сказали, людиною світу. Йому неважливо було, якою мовою висловлювати свої думки – було б що висловлювати.

понеділок, 25 березня 2024 р.

#тижденьчитання2024

 

       Завершився Національний тиждень читання 2024

 

Наприкінці  Тижня  читання 2024  до поетичного челенджу приєдналися  учні 5-го класу.



Національний тиждень поезії від користувача Lubov Mazyrenko

пʼятницю, 22 березня 2024 р.

Тиждень поезії

 Бібліотечний квест

Поезія… Таке, здавалося б, просте слово в сучасному світі. Але цілий рушій, що здатен розпалити не одне крижане серце.

   Ми перейшли межу нового тисячоліття – часу потужних інформаційних ресурсів і технологічного прогресу. Сьогодні телебачення та Інтернет увійшли практично в усі сфери життя. І люди почали забувати про естетичні цінності й духовний розвиток. Вже не потрібні книги, не потрібні письменники. На жаль, часто доводиться чути: навіщо оті вірші?

   Поезія–  це важлива частина життя. Це не просто слово. Це те, що розпалює вогник у душі, змушує сміятися, плакати, насолоджуватись прекрасним. Ви тільки подумайте, скільки естетичних рядків нам подарували неперевершені поети. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка –  українські титани, які словом, ніби ділом, стукали в кожні двері, в кожну душу. 

четвер, 21 березня 2024 р.

21 березня - Всесвітній день поезії

 

21 БЕРЕЗНЯ -  ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ


ЩО ЦЕ ЗА ДЕНЬ?

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.

ПОЕЗІЯ УКРАЇНИ

В Україні був поширений особливий національний поетичний жанр — думи, тобто епічні та ліричні поеми, які речитативом виконувалися під акомпанемент бандури чи кобзи.

 Але справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання.  Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.

 В кінці XIX – на початку XX століття виникли нові поетичні течії — символізм, футуризм, акмеїзм, імажинізм. Представниками цих течій є відомі поети — французи Рембо, Верлен, Бодлер; росіяни Бальмонт, Блок, Брюсов, Гумільов, Мандельштам, Ахматова, Єсенін та багато інших. Україна в цей час збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.

 Перша половина XX століття подарувала Україні творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. Попри жорсткі рамки державної цензури цим поетам вдавалося писати вірші, які не втрачають актуальності досі.

 1960-ті роки отримали назву «епохи шістдесятників» — молодих натхненних людей, зокрема, поетів, які вкладали в свої вірші передову громадянську та національну позицію. Творчість поетів-українців тієї доби — Василя Стуса, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Ліни Костенко багато в чому залишається актуальною і зараз.

 Сучасна українська поезія, заснована на вікових традиціях, водночас стала більш глобалізованою.  Поети, які належать до різних поколінь, надають багато уваги не тільки національним, а й  загальнолюдським проблемам. Серед найвідоміших сучасних українських поетів —  Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Любка.

 З найдавніших часів і донині поезія залишається  живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.

У  всесвітній день поезії управління освіти Первомайської міської ради організувало чудовий захід в Арт-Хабі Вінграновського. Назустріч прийшли цінителі поезії та початківці.  Вірші читали: Наталія Терещенко, Ірина Відмиш, Катерина Пасічник, Олена Гонтар, Ольга Островська та учениці ліцею "Ерудит" Мамедова Софія та Первомайської гімназії №10.


       Пропонуємо вам відгадати автора поезії по строках віршів.

вівторок, 19 березня 2024 р.

                          Національний тиждень читання 2024 триває...

       

  До Поетичного Челенджу долучилися учні 3 класу, які з задоволенням прочитали свої улюблені вірші про рідний дім, край та Україну.

Тиждень Національного читання 2024 від користувача Lubov Mazyrenko

19 березня 2024 року виповнюється 94 роки Ліні Костенко.

 Вона не любить, коли з неї роблять «ідола», звеличують чи обсипають пишними епітетами. Перший вірш Ліни опублікували у 1946 році в дитячій газеті «Зірка». А за рік до цього юна поетеса із рук у руки віддала рукописну збірку своїх поезій Павлу Тичині, який завітав до школи № 123 на Куренівці, де вона навчалась.

Обираючи професію, Ліна спершу думала про вчительство та збиралась продовжити справу батьків. Тож вступила до Київського педагогічного інституту. Та згодом потяг до поезії переважив, і талановита дівчина вступила до Літературного інституту в москві. Вже на той час її вірші мали особливий стиль та викликали захоплення. Вірші Ліни Костенко 15 років були під забороною. Сама поетеса приєдналася до дисидентського руху — не могла дивитись мовчки на арешти інтелігенції.

У травні 1966 року в Спілці письменників України, де ставили тавро на «націоналістичних відщепенців», молодь влаштувала овацію Ліні Василівні, яка горою стала на захист Івана Світличного, Опанаса Заливахи, Михайла Косіва і Богдана Гориня. Твори Костенко публікували лише за кордоном (журнали в тодішній Чехословаччині, газети в Польщі), а в Україні зустрічалися «самвидави» — переписані від руки вірші без відома цензури.

Лише в 1977 році заборони друкувати Ліну трохи послабили, і вона дістала свої твори з довгої шухляди. Один із таких творів, що пролежав кілька років — історичний роман «Маруся Чурай» у віршах. Він принесе поетесі світове визнання й найвищу літературну премію України — Шевченківську. З початку 90-х років Ліна Костенко — постійна учасниця наукових експедицій до Чорнобиля, які курував Ростислав Омеляшко. Поетеса так казала про поїздки в Зону Відчуження: «Може бути, там я спасаю душу». Згодом вони перетворилися на місію порятунку культурної спадщини Полісся. Ліна Костенко як справжня ентузіастка збирала, рятувала та каталогізувала цінні експонати з «мертвих сіл».

 



понеділок, 18 березня 2024 р.

В Україні триває Національний тиждень читання поезії 2024

                           «Ріки незмінно течуть додому» 

З 16 до 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії.

Тема тижня поезії 2024 – ДІМ. Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому».

Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

Також Український інститут книги в межах Національного тижня читання поезії презентував каталог«Українська поезія | 2023-2024».

 


Активність українців дозволила Інституту створити інтерактивну мапу заходів Національного тижня читання поезії. Це зручний, корисний та інформативний інструмент, який містить дані про місця і події. Кожен охочий може переглянути мапу, обрати найближчі місця проведення та відвідати їх. 
Ознайомитися з Інтерактивною мапою подій Національного тижня читання поезії


Третій день Поетичного Челенджу присвячений поезії,  яка покладена на музику. Тому ми пропонуємо вам прослухати пісню і визначити кому з українських поетів належать слова до цієї пісні.


суботу, 9 березня 2024 р.

Кобзарева струна не вмирає.

210 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

   9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

     Тарас Шевченко – символ вільної думки, борець за права людини, вічний відсторонений від часу, чия творчість і досі вражає своєю глибиною та актуальністю. На шляху до свободи та гідності, який він прокладав через свої вірші та картини, ми бачимо натхнення та віру у краще майбутнє.

   Тарас Шевченко є одним з найвидатніших поетів в українській літературі. Його поезії відзначаються виразністю мови, глибоким емоційним змістом і соціальною народною спрямованістю. Він зробив значний внесок у розвиток української поезії і став символом національної самосвідомості. Крім літературної

діяльності, Тарас Григорович був також видатним художником. Його картини, гравюри і малюнки відображають життя українського народу, традиції, звичаї та страждання. Він підняв українське мистецтво на новий рівень і став його невід'ємною частиною. Наш геній був відомий своєю гострою соціальною свідомістю та боротьбою за права селян і народу загалом. Він виступав проти соціальної нерівності, кріпосного права, знущань з боку поміщиків і царського правління.

   Тарас Шевченко відіграв ключову роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українського народу. Його творчість сприяла укріпленню національної гордості, усвідомленню власної історії та культурного спадку.

Вислови відомих людей про Т. Г. Шевченка від користувача Inna Levchenko

вівторок, 20 лютого 2024 р.

21 лютого - День рідної мови

Мова - це глибина тисячоліть 

Міжнародний день рідної мови в Україні відзначають 23 роки поспіль. Це свято бере початок від трагічних подій 1952 року в Бангладеш.

       Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови.

       З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

       За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

 

понеділок, 19 лютого 2024 р.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

                                                          Герої не вмирають

    20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років. Пам’ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

       Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

        Пропонуємо вам виставку книг, які можна почитати про Героїв Небесної Сотні.

 

Animated Break Break Education Video від користувача Lubov Mazyrenko

19 лютого день герба України.

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

9 лютого – День Державного герба України від користувача Inna Levchenko

вівторок, 13 лютого 2024 р.

14 лютого - Міжнародний день дарування книг

 Книга як почуття - даруєш комусь, а тепло на душі у тебе.  


    Книга – найцінніший з винаходів людства. Вона сіє правду, добро і любов;  дає нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчає жити, любити і працювати.

       14 лютогоМіжнародний день дарування книг (International Book Giving Day). Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур, спрямована на підвищення інтересу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світі подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, рідним. Вважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.


Blue Minimalist World Book Day Quote Celebration Facebook Post від користувача Lubov Mazyrenko

14 лютого - свято Дня Святого Валентина


«З любові починається життя, вона усе найкраще починає!»

   Сьогодні у всьому світі відзначають День святого Валентина, або День усіх закоханих. Але не всім відомо, як з’явилося свято 14 лютого та як його проводять у різних країнах світу.

   День всіх закоханих — це свято романтики, кохання та ніжності. У цей день прийнято дарувати коханим і дорогим людям квіти, цукерки, повітряні кульки та інші приємні подарунки.

   Невід'ємний атрибут свята — «валентинка» — невелика листівка із зізнанням у коханні. Валентинки, як правило, роблять у формі серця і прикрашають трояндочками, ангелами, голубками або кошенятами, які цілуються.

Кохання у повітрі від користувача Inna Levchenko

середу, 7 лютого 2024 р.

Всесвітній день читання вголос.

                          Всесвітній  день читання вголос.

     Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос.  Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.  Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

Всесвітній день читання вголос від користувача Inna Levchenko


вівторок, 6 лютого 2024 р.

6 лютого - День Безпечного Інтернету.

 Зворотній бік Інтернету.

   Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Це запрошення  всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.


Безпечний Інтернет від користувача Inna Levchenko

неділю, 4 лютого 2024 р.

04.02. - 145 років від дня народження Василя Костьовича Короліва-Старого (Короліва)

Співець української міфології.

   

Василь Костьович Королів (Старий) – письменник, художник і громадський діяч, життя і творчість якого ще потребують детального вивчення. Син священника, він навчався у духовній семінарії, а потім все ж вирішив здобути світську освіту і зрештою отримав фах ветеринара.

    Василь Королів (1879-1941) вів активну громадську діяльність, мав дуже активну позицію у Товаристві українських поступовців, від них був обраний до Української центральної ради. В 1919 році емігрував до Праги. Там почав багато писати – в тому числі й для дітей. Значну частку коштів вони з дружиною, письменницею Наталеною Корольовою, направляли на підтримку українства.

   Одним з творів, в якому він описує не лише головного героя, але й себе, є спогади про Симона Петлюру – вони разом навчались, а потім співпрацювали. Щоб ще більше дізнатися про життя письменника, можна прочитати спогади «Згадки про мою смерть».

    Найбільш відомими є фантастичні казки для дітей зі збірки «Нечиста сила», п’єса «Русалка-жаба» та роман для юнацтва «Чмелик». Крім того, Василь Королів-Старий переосмислив та переповів світові казки для дівчат, що увійшли до збірки «Чарівне намисто». У багатьох творах автор оживляє та намагається зрозуміти героїв української міфології.

Василь Костьович Королів-Старий від користувача Inna Levchenko

 

понеділок, 29 січня 2024 р.

30 січня - 94 роки з дня народження Всеволода Нестайко

 Сонячний класик

      При згадці Всеволода Нестайка багато хто мимоволі посміхнеться. Дорослі згадують дитинство, діти відразу називають "У Країні Сонячних Зайчиків" і "Тореадорів з Васюківки". 30 січня виповнюється 94 роки від дня народження талановитого письменника, книгами якого зачитується три покоління українців.

              За 55 років літературної діяльності Всеволод Нестайко написав понад 30 повістей, романів та збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури України. "...Коли я став дорослим, захотілося повернутися в дитинство - догратися, посміятися, добігти. Вихід був один - стати дитячим письменником. І, пам'ятаючи своє невеселе дитинство, намагався писати якомога веселіше", - говорив Нестайко.

Сонячний класик: виповнюється 93 роки від дня народження Всеволода Нестайка від користувача Lubov Mazyrenko

четвер, 25 січня 2024 р.

27 січня - День пам'яті жертв Голокосту

 Свіча Голокосту не згасне.

  Голокост – переслідування і вбивство шести мільйонів європейських євреїв нацистським режимом Німеччини з 1933 по 1945 роки.

   Дата 27 січня обрана не випадково: саме в цей день в 1945 році звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – місце ув'язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту.

    Антисемітизм був основним принципом нацистської ідеології. Гітлер і його партія звинувачували євреїв у поразці Німеччини в Першій світовій війні. Для виконання плану остаточного знищення євреїв їх згананяли в гетто, також в організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення; нездатних трудитися вбивали відразу, решта була приречена на смерть від голоду і хвороб.

    Голокост в Україні відрізнявся тим, що на українських землях більшість єврейського населення загинула від куль в ярах та ямах на краю поселень, де вони жили. Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

   Саме 27 січня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – “Аушвіц-Біркенау”

   У період Другої світової війни геноцид, влаштований нацистським режимом, призвів до знищення третини усіх євреїв у світі, та представників низки інших національностей. 1,5 мільйона були з території сучасної України.


Чорні крила Голокосту від користувача Inna Levchenko