29 березня - день народження Марійки Підгоянки.

Марійка Підгорянка - поетеса з Карпатських гір.

    Марійка Підгірянка (справжнє прізвище Ленерт-Домбровська, 1881–1963) — відома українська поетеса, яка народилася в прикарпатському селі Білі Ослави на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина). Понад сорок років учителювала у далеких гірських селах Галичини та Закарпаття. У 1908 році побачила світ її перша збірка віршів «Відгуки душі».  Похована поетеса на Личаківському кладовищі у Львові. 

  Тривалий час Марійка Підгірянка працювала в дитячій літературі, вміщуючи багато віршів у читанках, букварях, шкільних хрестоматіях. Цілу низку її поезій покладено на музику, кілька п’єс ставились у самодіяльних дитячих колективах. 

     Творчість письменниці для дітей виросла на ґрунті народнопоетичних образів. Наповнюючи вірші властивими народній поезії формами і символами, вона разом з тим знаходить відповідні, але не тотожні фольклорній поетиці засоби. Так, у «Смерічці» традиційна народна характеристика цього дерева викликає у дітей позитивні емоції. Вірші її легко запам’ятовуються, просяться на музику.

30 березня - 200 років від дня народження Анни Сьюел (1820-1878) ,англійського прозаїка, автора анімалістичних творів

    Про свою душу кожен зобов'язаний дбати сам. Її не можна покласти до чужого порога,  підкинути  і сподіватися, що хтось про неї подбає.

Анна Сьюел - англійська романістка, відома перш за все як автор класичного роману «Чорний красень».

    Народилася в Ярмуті (Англія). Батько був бізнесменом і банкіром, і через характер його діяльності сім'ї доводилося часто переїжджати. Мати письменниці, Мері Сьюел, займалася благодійністю і освітою своїх дітей. Опублікувала ряд робіт з питань початкової освіти для бідних. Мері Сьюел була в той час популярним автором бестселерів для дітей релігійного змісту.

Анна росла серйозним і слухняною дитиною. Уже в школі в 12-річному віці вечорами давала дітям робітників уроки читання, математики та основ біології, яка її завжди цікавила.

    Коли Ганні Сьюел було 14 років, вона впала і зламала ногу. Травма була настільки серйозною, що зробила майбутню письменницю кульгавий на все життя. Їй доводилося майже завжди пересуватися у візку, запряженому улюбленим поні. Вона ніколи не мала своєї сім'ї, не розлучалася з матір'ю, допомагала їй в педагогічній та релігійної діяльності. У вільний час займалася живописом і літературною творчістю, але свої роботи не публікувала.

    Анна Сьюел почала писати  книгу «Пригода Чорного Красеня» в 51 рік і закінчила, коли їй було 57,  за рік до смерті. Протягом цього часу вона була серйозно хвора, майже зовсім не рухалася, і написання книги забирало багато сил. Матері, яка протягом усього життя Анни була їй найближчим другом, доводилося переписувати начисто нерозбірливі записи письменниці.

У щоденнику Анна Сьюел писала: «Я написала невелику історію, щоб пробудити в людях любов і симпатію до тварин». Сюжет книги не залишив нікого байдужим - як дітей, так і ділових дорослих. Після виходу книги в Англії був побудований «Будинок відпочинку для коней».

    Анна Сьюел не дожила до успіху своєї книги. На її похоронах всі коні, які йшли в жалобній процесії, були звільнені від упряжі. Таке було бажання письменниці.

Леся Воронина  -

65 років від дня народження

Народилася 21 березня 1955 року в Києві. 

1979 року закінчила філологічний факультет Київського

університету (заочний відділ). За роки навчання встигла попрацювати 

кур´єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною автостопом та Польщею на байдарках (це були спливи по Мазурських озерах, польських річках і річечках).
З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна».

З 1991 року працює у дитячому журналі «Соняшник». Від 1992 року — головний редактор часопису.

Член Спілки письменників України, член Асоціації українських письменників.

Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна.

Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.)

Нині — ведуча програм на Радіо Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик».

Відзнаки:

Лауреат Всеукраїнської акції «Книжка року» (2004);

Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п´єс « Коронація слова » (2005);

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006);

Лауреат конкурсу «Книжка року Бі-бі-сі» (2008);

Перша премія VІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса-Християна» (2009);

Перша премія Національного конкурсу «Найкраща книга України 2009», за книжку «Сни Ганса-Християна».Дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п´єс « Коронація слова - 2010» за роман «У пошуках Оґопоґо".