Премудрості сенс у тому, щоб осмислити, в чому полягає щастя.

             "Товариська розмова про душевний мир" з Григорієм Сковородою

 - Люди в житті своїм працюють, метушаться, утаюються, а нащо, багато хто й сам не тямить.   Коли помислити, то в усіх людських затій, скільки їх там тисяч не буває, є один кінець —  радість серця.    Чи ж не для цього вибираємо за нашим смаком товаришів, аби мати задоволення від спілкування з ними; дістаємо високі чини, аби пиха наша від схиляння інших розпалювалася; вигадуємо всілякі напої, страви, закуски для всолодження смаку; вишукуємо всілякі музики, створюючи безліч концертів, менуетів, танців і контратанців для звеселювання слуху; споруджуємо гарні будинки, насаджуємо сади, тчемо золототкані парчі, матерії, вишиваємо їх різними шовками і любими для ока квітами й обвішуємося ними, аби була приємність очам і достатня ніжність тілові; складаємо запахущі спирти, пудри, помади, духи й ними задовольняємо нюх свій.    Одне слово, всіма рахубами(способами), які лише вигадати можемо, намагаємося звеселювати дух наш.

 - ....Любі друзі, високі посади, веселе місто, всілякі гриська та розваги і всі ваші витівки безсилі потішити духа і тим вигнати нудьгу, що зволоділа вами.   -.... Ми народилися для справжнього щастя і мандруємо до нього, а життя наше — шлях, що тече, як річка.

 -....Не можемо віднайти щастя., тому що не знаємо, в чому воно полягає....  Початок справі - знаття, звідки йде бажання, від бажання - пошук, потім отримуємо результат, ось і задоволеність, тобто те, що отримуємо і що для людини благо.

 - Премудрості сенс у тому, щоб осмислити, в чому полягає щастя,

-.... Чи не легше живитися самим зіллям суворим і мати злагоду й утіху на серці, ніж над розкішним столом сидіти гробом повапненим, повної жеровитої черви, що день і ніч безнастанно гризе душу? Чи не ліпше покрити тіло найзлиденнішою одежиною і з тим мати серце, в ризу спасіння й убрання веселощів одягнуте, ніж носити золототкані шати і тим часом терпіти геєнний вогонь у душі, що бісівською печаллю спопеляє серце?

   -  Яка утіха від cтaтків чи від гарної обстави, коли серце занурене в найтемніший морок невдоволення із прикрашеного палацу, про який пишеться: "Птиця знайде собі дім... заснований-бо є на камені... камінь же — це Христос... коли світ є наш... душа наша, наче птиця, збавиться, і сіть упаде... Хто дасть мені крила?"

 -   Коли хто потрапив у рів чи прірву водяну, повинен думати не про важкоту, а про звільнення. Коли ставиш дім, будуй його для обох частин свого єства — душі і тіла. Коли вдягаєш і прикрашаєш тіло, не забувай і про серце. Дві хлібини, два будинки і дві одежі, два роди всього є, всього є по двоє, через що є дві людини в людині одній, два батька — небесний і земний і два світи — першородний і тимчасовий, і дві натури: божественна і тілесна в усьому-на-всьому..               

 

Великий мислитель українського народу.

                       Григорій Сковорода: 300 років вільний.

   Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас? Адже кожен із нас мабуть про нього щось чув та щось знає? Ось це «щось» - яке воно?

     Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість. Він ходив від одних заможних господарів до інших, не цураючись при цьому розмов із простими людьми на вулицях, базарах та біля церкви чи монастиря, сповідуючи повсякчас свою філософію. Яку філософію? «Філософію серця», - скажемо ми. І взагалі він був простим, не мав статків, не дуже полюбляв офіційну владу та офіційну церкву, натомість цінував щире людське спілкування та любив і неймовірно добре знав Біблію. Справді, Сковорода сам себе навіть у зрілому віці бувало називав «студентом богословія». Бо повсякчас пізнавав себе, світ, людей, Бога та ділився цими пізнаннями з іншими, інколи посвяченими ним у глибину цих знань, як товариш усього його життя Ковалінський, а інколи - ні, як якийсь черговий губернатор, що прагнув мати розмову зі Сковородою, розчувши поголос про його мудрість. 

                              21 листопада – День гідності і свободи

 21 листопада 2022 року в Україні відзначають День Гідності та Свободи.

Цього дня з інтервалом у дев’ять років розпочалися два наймасовіші протести в сучасній Україні: у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності. Після перемоги Помаранчевої революції в листопаді 2005 року президент України Віктор Ющенко запровадив державне свято – День Свободи

22 листопада, яке скасував у грудні 2011 року Віктор Янукович. Після Революції Гідності 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав наказ N 872/2014, згідно з яким 21 листопада відзначається як День Гідності та Свободи.

День Гідності та Свободи є не лише черговою пам’ятною датою в календарі, цей день символізує відданість України ідеалам і принципам побудови демократичної держави та ідеям свободи. Події, до яких приурочено День Гідності та Свободи, є одними з ключових моментів українського державотворення, знаковими точками консолідації народу та уособленням глибинних трансформацій суспільної свідомості.

Пропонуємо Вас віртуальну книжкову виставку до Дня гідності і свободи.

90 роковини Голодомору

 Страчені голодом

 

  Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. Нині цей день припадає на 26 листопада. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи. Тема Голодомору стала темою багатьох мистецьких творів. Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 90 років тому, вашій увазі пропонуємо добірку художніх та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору.

День української писемності та мови

                                

9 листопада -  День української писемності та мови

           
  Встановлений Указом Президента України від  6    листопада    1997 року і відзначається щороку на честь українського       літописця Нестора – послідовника творців слов'янської   писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме   з преподобного   Нестора-літописця  і розпочинається письмова    українська мова.                                                                                            

     Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

 Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

 Пропоную сьогодні пригадати, що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, взявши участь у вебквесті «Найкращий знавець української мови». Пройдить вебквест за посиланням: https://vseosvita.ua/webquest/start?id=10689&id_user=32246&hash=841a084b

Трикутя, Квадрик та Кружко про особливості української мови – 26 серій

Всі 26 серій дитячого серіалу «Говоримо українською» вже доступні для перегляду. Вивчайте правила та особливості, властиві українській мові разом з дітьми. Цей анімаційний проєкт створено телеканалом  ПЛЮСПЛЮС за підтримки Міністерства культури України для популяризації української мови серед дитячої аудиторії. До проєкту були залучені мовознавець Олександр Авраменко та психологиня Світлана Ройз.

Всі серії дивиться за посиланням: 
 https://www.youtube.com/playlist?list=PLmMdc5EtRgSjzpp3MLuQSuM-9iEZuQ-3W

86 років від дня народження М.С.Вінграновського

Я світом жив, я жив у боротьбі 

 7 листопада - 86-та річниця від дня народження чи не найвідомішого в Україні та світі уродженця м. Первомайська - Миколи Степановича Вінграновського.  Відомий український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка – це все про нього, нашого знаного земляка. До вашої уваги інтерактивна книжкова виставка, присвячена письменнику.