Традиції новорічного святкування

                     Новий рік: як у давнину святкували українці

   Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

   Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

Традиції новорічного святкування

Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.

Побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. На Полтавщині у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину, якщо з півночі – на озимину. Тієї ж ночі намагалися дізнатися, які зернові будуть найбільш урожайними наступного року. Для цього надворі лишали пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Вважалося, що краще вродить та культура, на яку впав іній. Яскраво ігровий характер мали ворожіння про шлюб.

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), рітуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками ("Маланка", "Коза") та ін. Деякі з них широко побутують й донині.

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

«Фонтан казок – щоб напувати мрії»

 28 грудня – 55 років з дня народження Івана Андрусяка

Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець Косівського району Івано - Франківської області. Вищу філологічну освіту здобув у Івано - Франківському державному педагогічному інституті ім. Василя Стефаника.

Навчався в Українській академії державного управління при Президентові України. проходив стажування в Університеті північного Лондона "Universiti of North London" (Лондонський Університет Метрополітен "London Metropolitan Universiti").

На початку 1990 - х створив літературне угруповання "Нова дегенерація". Від початку 2000 - х рр. активно виступив як літературний критик. Від 2005 року, з народженням молодшої дочки Стефи, в журналах, альманахах і антологіях друкуються його вірші для дітей, які згодом увійшли до збірки "М'яке та пухнасте".

Автор дитячих книг "Стефа і її Чакалка", "Звіряча абетка", "Зайчикова книжечка", "Абетка - прозивалка", "Хто боїться Зайчиків", "Дядько Барбатко сміється", "Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому", "Кабан дикий - хвіст великий", "Вісім днів із життя Бурундука", "Пінгвінік", "Сонячні дні домовичка Мелетія", "Третій сніг", "Лякація" та інш.

Його перу належать книжка біографічних оповідань "Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку - Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша".

Лауреат літературних премій "Благовіст", імені Бориса Нечерди, журналу "Кур'єр Кривбасу", першої премії конкурсу творів для дітей "Золотий Лелека", миіжнародної премії "Corona Carpatica".

Дитяча повість "Вісім днів із життя Бурундука" увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу "Білі ворони 2013" (White Ravens 2013).

Лауреат Корнійчуковської премії 2016 року - 1 - а премія в номінації "Поезія для дітей" за збірку "Лякація".

Твори Івана Андрусяка перекладалися англійською, португальською, німецькою, польською та вірменською мовами.

Іван Михайлович перекладає з грузинської, білоруської, англійської, польської та російської.

Разом з дружиною, літературознавцем Катериною Борисенко, виховує сина Івана та доньок Лізу і Стефу.

Працює головним редактором видавництва "Фонтан казок", шеф - редактором видавництва "Легенда"

«Дитину обманути неможливо» від користувача Inna Levchenko

Книги Івана Андрусяка чекають своїх читачів у бібліотеці.

190 років з дня народження Марко Вовчок

 Мовчазне божество

   Цього року виповнюється 190 років з дня народження Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – української письменниці та перекладачки.

   Марія Олександрівна Вілінська народилася 22 грудня 1833р. в родині збіднілого дворянина. У 1845–1846 pp. Марія навчалась у жіночому пансіоні в Харкові. 

       Літературна спадщина Марка Вовчка налічує дві книги «Народних оповідань», романи та повісті: «Інститутка», «Кармелюк» (казка), «Три долі», «Маруся», «Гайдамаки», художні нариси «Листи з Парижа», низка творів російською мовою, переклади творів французької, німецької, англійської та польської літератур.

Gold Dark Blue Elegant Happy New Year Countdown Animated Video від користувача Lubov Mazyrenko

 Микола Григорович Хвильовий – 130 років від дня народження

      Український інститут книги вже традиційно щороку проводить акцію «Національний тиждень читання». Цьогоріч він відбувся  з 4 по 10 грудня.

У фокусі акції — постать Миколи Хвильового, 130 років від дня народження якого українці відзначають  13-го грудня. «Бути своїми» — гасло цьогорічного Національного тижня читання, це означає «не поділяти Україну на схід і захід, північ і південь, добре знати свою класику, і робити все, щоб класики української літератури стали такими ж популярними, як і сучасні автори». Необхідно вчитися у класиків й осмислювати їхні послання. Зокрема, й у Миколи Хвильового, думку якого можна звести до гасла «геть від Москви!». Саме його постать цьогоріч у фокусі акції.

Микола Григорович Хвильовий (1893-1933) від користувача Lubov Mazyrenko

Національний тиждень читання

                Завершення Національного Тижня Читання

      «Ми хочемо, щоб читання стало повсякденною звичкою кожного українця, а наша Акція – гарною традицією в передріздвяний час об'єднуватися навколо читання, ділитися своїми великими й маленькими персональними читацькими рейтингами, обговорювати прочитане, підтримувати українську книжку, надто в такий темний і крихкий час для нашої країни, її культури зокрема. Нехай Національний тиждень читання надихає вас, ваших друзів, рідних, коханих, колег відвідати бібліотеку чи книгарню! »,  – розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

         Завершився  Національний Тиждень читання, який проходив з 4 по 10 грудня 2023 року. Дякую усім, хто долучився до флешмобу, поділився своїми читацькими вподобаннями та виклав фотографії зі своїми улюбленими або нещодавно прочитаними книгами.

«Наша реальність так фантастична, що єдиний спосіб до неї наблизитися - це писатифентезі"

 КОРНЕЛІЯ ФУНКЕ 

(до 65-річчя від дня народження)

Цього року відзнаку за вклад до літератури від RSL International Writers (Королівське товариство письменників, Великобританія) отримала Корнелія Функе.

Корнелію постійно порівнюють із Джоан Роулінг. Функе є однією із авторів сценаріїв до німецького дитячого телесеріалу “Сім каменів”, який виходить з 1988 року.

Роман «Король злодіїв» отримав дві популярні американські відзнаки в галузі дитячої літератури у категорії «Краща дитяча книга року», а журнал Guardian розмістив роман на перше місце свого хіт-параду дитячої літератури.

Міжнародна популярність до Корнелії завітала 2002 року, коли в США надрукували переклад її роману “Володар над злодіями”, написаний 2000 року.

Найвідоміший та найвизначніший роман “Чорнильне серце”, вийшов у світ 2003 року, а в 2006 та 2008 роках – з’явилося його продовження “Чорнильна кров” та “Чорнильна смерть”.

Авторка понад 40 книжок, що неодноразово екранізувались, в Україні відома в першу чергу завдяки “Чорнильній трилогії”. Режисер Guillermo del Toro довірив їй втілити у словах свою кіноісторію “Лабіринт Фавна”, а перший наклад книжки   “Reckless” Корнелії сягнув 1 000 000 примірників.

Корнелія Функе створює історії вже 34 роки, і як стверджує авторка, анітрохи не втомилась. З-під її пера вийшло безліч слів, що знайшли читачів у всьому світі, але свій творчий шлях письменниця починала, як ілюстраторка.

Корнелія Функе досі поєднує письменництво та ілюстрацію.

Функе Корнелія від користувача Lubov Mazyrenko

Національний тиждень читання

       В Україні стартує Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція “Національний тиждень читання”.

       Національний тиждень читання триватиме з 4 до 10 грудня 2023 року.

Щоб долучитися до акції, школярі, їхні батьки та освітяни мають у зазначений період опублікувати в соцмережах допис чи кілька дописів про свій читацький досвід з хештегами #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми. Дорослі та діти можуть написати:

-        -   добірку улюблених книг;

-        -  відгук про останній прочитаний твір;

-        -   роздуми про важливість культури читання тощо.

Цьогоріч Всеукраїнська акція пройде під гаслом “Бути своїм”. Як зазначили в МОН, вона покликана об’єднати суспільство довкола читання та показати зв’язок між поколіннями, а також єдність та стійкість українців і українок.

     Наша бібліотека ліцею «Ерудит» теж долучається до Національного тижня читання. Завдяки  випускнику нашого ліцею ми отримали можливість   придбати дитячу художню літературу на суму -  6000 грн.

      Тож пропонуємо вам також долучитися до акції, робить дописи про свої улюблені книги, про останній прочитаний твір, про важливість культури читання і не забувайте про хештеги  #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми.                        

    

Нові книжки від користувача Lubov Mazyrenko