Бабин Яр.

 Біль нашої пам'яті

   Бібліотека представляє книжкову виставку «Бабин Яр. Біль нашої пам’яті», присвячену трагедії Бабиного Яру, відкриває важливу сторінку історії Голокосту в Україні. Через літературу, документальні свідчення, фотографії та спогади очевидців, ця виставка покликана вшанувати пам'ять жертв однієї з найстрашніших трагедій людства.

  Метою виставки є збереження історичної пам’яті про події, що відбулися у Бабиному Яру під час Другої світової війни, ознайомлення з літературними та науковими дослідженнями цієї трагедії, а також вшанування загиблих та їх родин.

Основні розділи виставки:

Історичний контекст: У цьому розділі представлені книги, що розповідають про події Другої світової війни, зокрема історію окупації Києва та перші дні трагедії в Бабиному Яру. Тут ви знайдете документальні збірки, архівні матеріали та наукові розвідки, що досліджують передумови і масштаби злочину.

Свідчення очевидців: Книги і спогади тих, хто пережив Голокост, або чиї близькі загинули в Бабиному Яру. У цьому розділі представлені свідчення, листи, щоденники, що надають особистий погляд на події того часу.

Художня література: Твори українських і зарубіжних письменників, які присвячені темі Голокосту і Бабиного Яру. Серед них такі автори як Анатолій Кузнєцов ("Бабин Яр"), Василь Гроссман ("Життя і доля"), а також сучасні письменники, які висвітлюють цю тему через художні образи.

Пам’ять у мистецтві: Книги про скульптури, меморіали, фільми та інші мистецькі твори, що присвячені пам’яті загиблих у Бабиному Яру.

Бабин Яр у сучасному контексті: Література про сучасні ініціативи, пов’язані з увіковіченням пам’яті жертв трагедії, дослідженнями та розбудовою меморіалів.

Інтерактивні елементи: На виставці представлена добірка документальних фільмів, що розкривають тему Бабиного Яру через кінохроніку і сучасні документальні роботи. 

Ця виставка є нагадуванням про важливість збереження пам'яті про жахливі події, що відбулися в Бабиному Яру, і водночас надає можливість замислитися над необхідністю людяності, терпимості та боротьби з будь-якими проявами ксенофобії, расизму та антисемітизму.

 "Бабин Яр: Біль нашої пам'яті" – це простір для осмислення минулого через літературу і пошуки відповідей на питання, які й досі лунають у серцях тих, хто пам'ятає.

 

             

  14 вересня - День українського кіно

 

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

В 2024 році День українського кіно припадає на 14 вересня.

Представляємо вам добірку визнаних шедеврів, тож у це свято українського кіно радимо вам заглибитись у вітчизняний кінематограф, де через невблаганність часу заховалось безліч шедеврів, які треба дивитися, вивчати й надихатись ними.

https://suspilne.media/culture/12219-12-sedevriv-ukrainskogo-kino-aki-mae-podivitis-kozen/

Добірка українських фільмів

Українські фільми, які варто подивитися:

 

Кіборги, 2017

Памфір, 2022

Поводир, 2014

Гніздо горлиці, 2016

І будуть люди (серіал), 2020

Мої думки тихі, 2019

Я працюю на цвинтарі, 2021

Червоний, 2017

Висота 307,5 , 2019

Довбуш, 2023

 

На долю багатьох українських сімей нині випало чимало випробувань. У такі часи саме найближчі люди стають опорою для кожного з членів родини – саме тому ми зробили для вас добірку з дитячих та анімацій фільмів для сімейного перегляду українського виробництва. Це картини, які розповідають багато цікавих історій, що веселять та змушують замислитися.

 

https://ukrcy.news/2024/01/05/ukrayinski-filmy-ta-multfilmy-dlya-pereglyadu-z-ditmy/

Пропонуємо вам перевірити свої знання у вікторині «У світі української кінематографії», дізнатись цікаві факти з історії перших винаходів українців та про перші стрічки, які стали фундаментом для сучасного кінематографу.

 

Вікторина "Кіно у книзі оживає"

Комікси

 Українська література у коміксах

   Культурно-мистецький проєкт «‎Українська література в коміксах»  — розвиває читацькі інтереси здобувачів освіти 9-11 класів ЗЗСО України, мовну компетентність, гнучкість знань з української літератури та мови через творчу взаємодію з онлайн-каталогом, де за допомогою графічної візуалізації сюжету висвітлюється історична епоха, сюжет, звичаї і традиції народу України.

                                                               Дивитися

Навчання без меж.

 Підручники.

     

Шкільні підручники в електронному варіанті pdf, які можна читати онлайн або безкоштовно завантажити на комп'ютер, телефон, планшет чи айпод.

Завантажити

 

Вишиванка: українська душа

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та "ретязь" (різновид "хрестика"). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з'являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім'ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.

 День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

Напередодні свята вишиванки бібліотекари провели урок «Вишиванка: українська душа» для учнів 3-х класів, на якому ознайомили дітей з історією свята, з кольорами вишивки, з орнаментами вишивальної техніки, з картою вишиванок. Учні відповідали на запитання вікторини.  Наприкінці уроку запропонували ліцеїстам  за допомогою QR-коду перейти до сайту,    де можна створити власне закодоване ім’я в український вишивці. Діти були в захваті. 

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «#вишиванканашоберіг»

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України запрошує 16 травня 2024 р. у Міжнародний день вишиванки приєднатися до Всеукраїнського онлайн-флешмобу «#вишиванканашоберіг». Вишиванка завжди була і залишається найважливішим символом України. Це не лише оберіг нашого народу, а й втілення щастя, духовного багатства та зв’язку між поколіннями. Одягніть вишиванку, щоб показати єдність українського народу, зробіть фотографію та опублікуйте її в соціальних мережах. Нехай День вишиванки зблизить українців у всьому світі, а давні символи нашої культури додадуть нам сили для перемоги над ворогами!

Бережімо традиції! Любімо Україну! Україна переможе!