27 лютого - 105 років з дня народження Ірвіна Шоу.

105 років від дня народження Ірвіна Шоу (27.02.1913-1984), американського письменника, драматурга.

    Ірвін Шоу - відомий американський письменник і кіносценарист, народився 27 лютого 1913 року. Виховувався в родині єврейських емігрантів з Росії. Юнацькі роки Ірвіна Шоу пройшли в Ірвіні. Навчався в коледжі і в 1934 році закінчив його, отримавши ступінь бакалавра.

    У 1935 році, тоді Шоу виповнилося 21 рік, він продуктивно працює над написаниями сценаріїв. Через рік, був поставлений перший його спектакль «Віддайте мертвих землі». У виставі розповідається про солдатів, які загинули в бою. У 1940-х роках Шоу продовжує працювати над сценарієм до фільму: «Місто говорить». Однак першу популярність йому приніс роман «Молоді леви».

    Відправившись на службу в армію США, Шоу став уорент-офіцером. Перший роман «Молоді леви» побачив світ у 1949 році, він був написаний за реальним подіями. Головний герой наділений досвідом, який Шоу отримав під час війни. Роман приніс величезний успіх письменникові і незабаром був екранізований. Самого письменника екранізація не вразила, тому що те, що було зображено на екрані - абсолютно не відповідало тексту.

   Другий роман Шоу «Розтривожений ефір», в якому мова йде про розвиток маккартизму, в світ вийшов в 1951 році. Після необгрунтованих звинувачень, Шоу потрапляє в чорний список Голлівуду. Після цього інциденту, Шоу вирушає в Європу, де і прожив цілих 25 років. У цей період він ще пише кілька сценаріїв, а також ряд книг: «Люсі Краун» (1956), «Багач, бідняк» (1970) та інші.

    Ірвін Шоу прожив 71 рік, помер в Швейцарії 16 травня 1984 року.

Нова книга в библиотеці.

Исток Огня. 

    Ей шестнадцать и  она подросток с горстью нерешенных и казалось бы дико важных проблем. Обычная , казалось бы девочка подросток с волосами цвета огня и характером бойца. Элиза в свои  шестнадцать лет осталась без матери, близких друзей, да ещё и с отцом  отношения не ладятся. Она пережила личное горе и стала затворнице собственных мыслей. Друзья отвернулись, учеба по боку, казалось бы все вокруг серое и унылое.  Вот-вот, именно казалось. Одна маленькая находка и жизнь переворачивается с ног на голову. То, что еще недавно было серым окрашивается яркими языками магического Огня. Жизнь пошла под откос, однако внезапная записка в книге меняет всю её жизнь. Она становится наследницей огромного замка в Шотландии. Вместе с наследством она получает и магическую силу предков. С этого момента Элизабет ждет невероятные приключения, верные друзья, первая любовь, магические схватки, опасный, непредсказуемый враг и неожиданная правда в конце. Роман с первой страницы заставит читателя переживать вместе с героиней, радоваться ее успехам, размышлять над ее контрастными решениями и вместе с ней мысленно улетать в среду обитания сказочной магии. Малышка Элли делает свои первые шаги в статусе юного Истока Колдовства! Жизнь испытывает Эльзу на каждом шагу, но однажды она сделала ей многогранный подарок.

Приняв  этот дар совершенно неосознанно, Эльза навсегда изменила ход своего бытия.  Ее жизнь теперь принадлежала не ей одной. Отныне и навсегда, она стала Истоком  мирового колдовства.

    Книги Оксаны  Лемиш  приоткрывают дверь в мир доброго волшебства, который без сомнения войдет в вашу жизнь. «Мне открыли тайну мира, я отыскала свой Огонь!»            Автор работает учителем английского и немецкого языка, преподает зарубежную литературу. Творчеством занялась в 2008 году, начав с небольших произведений. Однако всю свою сознательную жизнь обожает мир фэнтези. Вскоре в 2010 начала работу над фантастическим романом «Истоки Колдовства», что вначале задумывался, как простая сказка крестной дочери Елизавете. Спустя день родилась идея о четверологии, которую писательница воплотила  в жизнь.  Первые две книги были подарены  в фонды библиотеки сокурсницей автора, учителем нашей школы.  Догадайтесь кем?  
                                        Буктрейлер по книгам Роксаны Лемиш.

20 лютого - 110 років з дня народження Марії Пригари.

Марія Пригара - дітям

       Творчість талановитої української письменниці, поетеси і перекладачки Марії Пригари користується популярністю серед дітей. Найкращі її твори по праву посідають чільне місце в дитячій літературі.     

     Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 р. у Москві в родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, пізніше – в Київ, а потім – у Білу Церкву.  Справжня література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона переїхала шістнадцятирічної дівчиною. Згодом вона стала студенткою Одеського інституту народної освіти.

       В часи Великої Вітчизняної війни працювала на радіостанції ім. Т. Г. Шевченка в Саратові. Друкуватися почала в 1924 р. в одеській газеті «Червоний степ». З 1928 р. пише для дітей. Видала книги ліричних віршів: «Дорогою війни», «Напередодні», «Сестри» , «Надвечір’я» .

      Плідно працювала Марія Пригара у царині художнього перекладу, переважно з польської, якою письменниця володіла досконало. її перу належать українські переклади роману «Фараон» Б. Пруста, поеми М. Некрасова «Кому на Русі жити добре?» та ін.

     Померла Марія Аркадіївна 8 вересня 1983 року. На київському будинку, що на вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування її пам'яті встановлено меморіальну дошку.

90 років з дня народження Ено Рауда

    Можливо, багато хто з вас в дитинстві були знайомі з трьома кумедними чоловічками - Муфтю, Півчеревичком і Мохобородіком. І не впізнав би світ про пригоди трьох незвичайних друзів, якщо б 15 лютого 1928 року в Естонії, місті Тарту, що не народився хлопчик на ім'я Ено Рауд.  До речі, для дошкільнят письменник теж придумав дуже цікавого персонажа - Сіпсіка. А якщо просто, то магія слів дозволила оживити звичайну ганчір'яну ляльку. Розповідями про Марту, Ану і забавного Сіпсіка зачитувалися в багатьох

країнах. Але повернемося до нашої незвичайної компанії наксітраллей! У дитинстві діти заздрять муфті, адже він мав червоний фургончик, своєрідний будинок на колесах, в якому подорожував разом зі своїм песиком Воротником. Це на початок історії! Мохова Борода підозріло схожий в поглядах з самим Ено Рауд. Він переконаний прихильник дбайливого ставлення до природи, активний захисник всього живого, в його бороді з м'якого моху зростає брусниця, якої він годує пташок. А ось забавний півчеревичок носить взуття з обрізаною передньою частиною і постійно, навіть уві сні, ворушить пальцями на ногах.

     Автор в захоплюючій і доступній формі пояснює юним читачам, до яких страшних наслідків може призвести порушення природного балансу. Як говорить Мохова Борода: «У природі має панувати рівновага».

    Читати книги Ено Рауда онлайн.

Приємного читання!

15 лютого — День виводу військ з Афганістану

                                  «Обов’язок    пам’яті»

  

 8 жовтня 1979 було позбавлено влади та вбито засновника Народно-демократичної партії Афганістану Нур Мухаммад Таракі.

     Політбюро ЦК КПРС офіційно прийняло рішення про введення радянських військ в Афганістан і наданні Радянським Союзом Афганістану військової допомоги. 25 грудня 1979 в Афганістан були введені радянські війська у складі 40-ї армії під командуванням генерал-лейтінанта Юрія Тухарінова.

      В ході військових дій була проведена операція по усуненню глави Афганської опозиції, що зайняв у результаті контрреволюційного перевороту пост глави Афганістану Хафізулли Аміна. Сталий режим в Афганістані після чергової зміни влади на чолі з Бабраком Кармалем виявився повністю залежним від радянської військової, технічної та фінансової допомоги.

        Угруповання повстанців підтримували США та інші держави. У 1986 році в Афганістані відбувся черговий державний переворот, в результаті якого Мухаммед Наджібулла зайняв місце зміщеного Бабрака Кармаля. Мухаммед Наджібулла був обраний президентом Республіки Афганістан.

        А влада СРСР і США в 1988 році домовилися про невтручання в справи Афганістану. Розпочате у травні 1988 року виведення військ з Афганістану закінчилося 15 лютого 1989 року. Групи радянських військ остаточно покинули цю країну.

        Незалежна Україна 15 лютого офіційно вшановує День пам'яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів та День виводу військ з Афганістану.